Ma Patrie - Enrico Macias

Ma patrie, où le ciel et la mer se ressemblent

Est vêtue de soleil et noyée de bleu tendre

Et quand viennent les bateaux

On les prend pour des oiseaux

Dans le bleu de l’horizon

Qui les confond

Ma patrie, où le ciel et la mer sont les mêmes

Les affairent, elle et lui, comme un couple qui s’aime

Tous les deux, au matin, blancs comme les amandes

Et le jour, tout éblouis

Frangés d’or et de chaleur

Tous les deux, reflétant les lumières qui tremblent

Des étoiles de minuit

Et des torches des pêcheurs

Ma patrie, où le ciel et la mer se ressemblent

A, pour moi, dans la gorge, un orchestre qui chante

Un chant pur et fraternel

Dont les mots sont éternels

Où je vais, le coeur tendu

Et les pieds nus

Ma patrie, où le ciel et la mer me rassurent

C’est, là-bas, un pays sans murs et sans armures

Et je vois rire une fiancée sur la plage

Elle attend au soleil fou

Elle court au rendez-vous

Où l’amour jaillira dans un élan sauvage

Comme un cri né sur la mer

Comme un pin dans la lumière

Où l’amour nous fondra, tous les deux comme un bleu de mirage

Dans la mer et dans le ciel

Dans le ciel de ma patrie

Моя батьківщина, де небо і море схожі

Одягнений сонячним світлом і потоплений у ніжно-блакитному

А коли прийдуть човни

Приймаємо їх за птахів

У блакиті горизонту

хто їх збиває з пантелику

Моя батьківщина, де небо і море одне й те саме

Зайняті вони, вона і він, як закохана пара

Обидва вранці білі, як мигдаль

І день, весь засліплений

Окаймлений золотом і теплом

Обидва відбивають мерехтливі вогні

опівнічні зірки

І смолоскипи рибалок

Моя батьківщина, де небо і море схожі

Має, для мене, в горлі, оркестр, що співає

Чиста і братня пісня

Чиї слова вічні

Куди йду з напруженим серцем

І босі ноги

Моя батьківщина, де небо і море мене втішають

Це там, країна без стін і без броні

І я бачу, як наречена сміється на пляжі

Вона чекає на шаленому сонці

Вона біжить на побачення

Де любов вибухне шалено

Як плач, народжений на морі

Як сосна на світлі

Де любов розтопить нас обох, як блакитний міраж

В морі і в небі

На небі рідного краю