L'île Du Rhône - Enrico Macias

On s’en allait, chassés par le cyclone

Et sur la route on nous avait jeté

Mais quand on fut près de l'île du Rhône

On a compris qu’on était arrivé

On a compris qu’on était arrivé

L'île du Rhône semblait nous attendre

L'île sauvage douce à l’homme oublié

On a percé sa glaise humide et tendre

Pour y planter nos tentes et nos pommiers

Pour y planter nos tentes et nos pommiers

Que c'était bon d’arracher les broussailles

Nos mains faisaient reculer la forêt

Quand notre terre nous ouvrait ses entrailles

Que c'était bon d’y planter nos pommiers

Que c'était bon d’y planter nos pommiers

Êtes-vous fous nous disait le village

Connaissez-vous le Rhône de chez nous

L’avez-vous vu quand il est par l’orage

Gros de la Saône et qu’il pleut sur le Ventoux

L’avez-vous vu dans ses grandes colères

Plus dangereux qu’un archange brutal

Tous les cent ans, la chose est légendaire

Quatre ou cinq fois il nous fait bien du mal

On a gardé les amarres à nos barques

Car si le Rhône nous donne encore vingt ans

Chaque matin, chaque heure est un miracle

Le sirocco n’en laissait pas autant

Le sirocco n’en laissait pas autant

Regardez-la, c’est notre île cantique

C’est un poème, un bouquet de couleurs

C’est notre terre et c’est notre Amérique

L’eau de ses bords fait le tour de nos cœurs

L’eau de ses bords fait le tour de nos cœurs

Car tous ces jours où l’on courbait l'échine

Pour préparer le sol de nos pommiers

On avait tant, tant besoin de racines

Que c’est aussi nos vies qu’on a planté

Que c’est aussi nos vies qu’on a planté

Ми йшли, гнані циклоном

І на дорозі нас викинули

Але коли ми були біля острова Рона

Ми зрозуміли, що приїхали

Ми зрозуміли, що приїхали

Острів Рона ніби чекав на нас

Ніжний дикий острів забутої людини

Ми проколювали її вологу і ніжну глину

Щоб поставити намети і яблуні

Щоб поставити намети і яблуні

Добре було тягнути хмиз

Наші руки змусили ліс відступити

Коли наша земля відкрила нам свої надра

Як добре було посадити там наші яблуні

Як добре було посадити там наші яблуні

Ти з глузду сказав село

Знаєте Рону від нас

Ви бачили його, коли він проходив через шторм?

Gros de la Saône і йде дощ на Венту

Ви бачили його у великій люті

Небезпечніше жорстокого архангела

Кожні сто років річ легендарна

Чотири чи п'ять разів він нам завдає великої шкоди

Ми зберегли причали до наших човнів

Бо якщо Рона дасть нам ще двадцять

Кожен ранок, кожна година - це диво

Сирокко не залишило стільки

Сирокко не залишило стільки

Подивіться на неї, вона наш співочий острів

Це вірш, букет кольорів

Це наша земля і це наша Америка

Вода з його берегів кружляє наші серця

Вода з його берегів кружляє наші серця

Тому що всі ті дні поклоніння

Щоб підготувати грунт для наших яблунь

Нам було потрібно стільки коренів

Що це також наше життя, яке ми посадили

Що це також наше життя, яке ми посадили