Les Gens Du Nord - Enrico Macias, Carla Bruni

Les gens du Nord ont dans leurs yeux le bleu qui manque à leur décor

Les gens du Nord ont dans le cœur le soleil qu’ils n’ont pas dehors

Les gens du Nord ouvrent toujours leurs portes à ceux qui ont souffert

Les gens du Nord n’oublient pas qu’ils ont vécu des années d’enfer

Si leurs maisons sont alignées, c’est par souci d'égalité

Et les péniches, pauvres ou riches, portent le fruit de leurs efforts

Les gens du Nord courbent le dos lorsque le vent souffle très fort

Les gens du Nord se lèvent tôt, car de là dépend tout leur sort

À l’horizon de leur campagne, c’est le charbon qui est montagne

Les rues des villes dorment tranquilles, la pluie tombant sur les pavés

L’accordéon les fait danser et puis la bière les fait chanter

Et quand la fête tourne les têtes, on en voit deux se marier

Les gens du Nord ont dans les yeux le bleu qui manque à leur décor

Les gens du Nord ont dans le cœur le soleil qu’ils n’ont pas dehors

Жителі півночі мають блакитні очі, яких бракує їхньому декору

У людей Півночі в серці є сонце, якого немає зовні

Жителі півночі завжди відчиняють свої двері для тих, хто постраждав

Жителі півночі не забувають, що пройшли через роки пекла

Якщо їхні будинки вирівняні, то заради рівності

І баржі, бідні чи багаті, приносять плоди їхніх зусиль

Жителі півночі схиляються, коли дує сильний вітер

Жителі Півночі встають рано, бо від цього залежить вся їхня доля

На горизонті їхнього походу саме вугілля є горою

Вулиці міста сплять тихо, дощ падає на бруківку

Акордеон змушує їх танцювати, а потім пиво змушує їх співати

І коли вечірка обертається, ми бачимо, як двоє одружуються

Жителі півночі мають блакитні очі, яких бракує їхньому декору

У людей Півночі в серці є сонце, якого немає зовні