ПСИ - Энди Картрайт

Виляет дорога, и плавно, но верно тянется время

Как деревья тянутся к небу, тянутся зеленью к этому серому свету,

А я ищу серую стену, издалека ощутив её холод

Чувствуя жилами, где сейчас север, и говорю другим, что уже скоро

Громко молчит сырая земля

Не отличая крота от меня, ведь она была тут всегда

Мне хочется света, хочется им хоть на миг растворить это

Не замечаю, как чиркаю крикетом, сжав его крепче при виде периметра

Они говорили — «там ПСИ, там психи», — понятно, ладно,

Но раз они так говорят, значит точно знают, что я нормальный

Я же нормальный, мне никак не расстаться с явью

Всегда оказывался кошкой призрак под кроватью в спальне

Здесь тоже кто-то прячется, но не свернется калачиком

И я надеюсь, был круглым отличником тот, кто меня посчитал вменяемым мальчиком

Кажется точно не ангелы хлопают в воздухе крыльями

Я посмотрел на ладони, чтоб убедиться, что линия жизни всё еще длинная

За стенами, стенами, всё душевно, волшебно

Будучи в шаге от мира душевнобольных, увидел на миг, что уже в нём, уже в нём

Уже наготове полный людей и лабораторий город,

Но что если мир одинаково сделан с обеих сторон забора?

Там Пси, там психи, двигай правой, левой

Там Пси, там психи, вижу ласточек в небе

Что расскажешь, Клевер?

Что расскажешь Клевер?

Я не смотрю на стены, только на ласточек в небе

Нравится4Показать список оценивших

Виляє дорога, і плавно, але вірно тягнеться час

Як дерева тягнуться до неба, тягнуться зеленню до цього сірого світла,

А я шукаю сіру стіну, здалеку відчувши її холод

Відчуваючи жилами, де зараз північ, і говорю іншим, що вже скоро

Гучно мовчить сира земля

Не відрізняючи крота від мене, адже вона була тут завжди

Мені хочеться світла, хочеться їм хоч на мить розчинити це

Не помічаю, як чиркаю крикетом, стиснувши його міцніше побачивши периметра

Вони говорили — «там ПСІ, там психі», — зрозуміло, добре,

Але якщо вони так кажуть, значить точно знають, що я нормальний

Я ж нормальний, мені ніяк не розлучитися з явою

Завжди виявлявся кішкою примара під ліжком у спальні

Тут теж хтось ховається, але не згорнеться калачиком

І я сподіваюся, був круглим відмінником той, хто мене вважав за осудного хлопчика.

Здається точно не ангели ляскають у повітрі крилами

Я подивився на долоні, щоб переконатися, що лінія життя все ще довга

За стінами, стінами, все душевно, чарівно

Будучи в кроці від світу душевнохворих, побачив на миг, що вже в ньому, вже в ньому

Вже напоготові повне людей і лабораторій місто,

Але якщо світ однаково зроблений з обох сторін паркану?

Там Псі, там психи, рухай правою, лівою

Там Псі, там психі, бачу ластівок у небі

Що розкажеш, Конюшине?

Що розкажеш Конюшина?

Я не дивлюся на стіни, тільки на ластівок в небі

Подобається4Показати список тих, хто оцінив