No Saben Nada de Mí - Endecah

No saben nada de mí

Y vuelven a hablar

No saben nada de mí

Y no callarán

No saben nada de mí ni de donde salí ni hacia donde me fui

No saben nada de mí ni por qué estoy aquí ni lo que yo viví

No saben nada de mí y aún así creen ser jueces de lo que escribí

No saben ni la mitad de la mierda de acoso en edad escolar

De cambiar de colegio, ser la novedad y volver a tener que tragar

Y soñar con que todo termine

O ser otro más y que nadie te mire

No saben nada de mí, tampoco lo saben de mi familia

Hablan por hablar y no saben nada de lo que hemos tenido que lidiar

Que mi madre cayó enferma por querer darme un futuro mejor

Que mi padre se despierta cuando todavía duerme el sol

No saben nada mi

No saben nada de eso

No saben nada del bullying ni de lo que es tener sobrepeso

No saben que es que te miren distinto

Que se rían hasta de como caminas

De como respiras y miras y que te peguen por instinto

(No saben nada de mí)

(Dicen)(Di, Di)

(No saben nada de mí)

(Hablan, Dicen, Largan, Cuentan) x3

(Hablan, Dicen, Nada, Cuentan)

Dicen, pero no conocen nada de lo que cuentan esas voces

No puedes conocerme, si ni siquiera hemos tenido un roce…

No sabes nada de José

Hablas de Cyclo y Cyclo

Solo existen altavoces, así que cuidado con aquello que toses

Un chico de barrio, en su habitación tiene su santuario

Un bloc, una radio, y su sueño de estar sobre un escenario

Horas y horas bolígrafo en mano escribiendo a la vez que cuido de mi hermano

Quien diría que no sería en vano, todos eso días, inviernos, veranos

Sobre melodías, violín, bombo, caja y piano…

Viajando en urbano, como un caballero con rimas armado

Y no puedes saber todo lo que he luchado

Si no has pisado por donde he pasado

Yo no mire como Antonio manchado

Seguiré aquí aunque me crean exiliado

(No saben nada de mí)

(Dicen)(Di, Di)

(No saben nada de mí)

(Hablan, Dicen, Largan, Cuentan) x3

(Hablan, Dicen, Nada, Cuentan)

Avanzó a cada instante pero tengo un recuerdo lejano

Que si sigo es por mi, joder, pero ¿vez?

Me encanta lo que hago

No saben nada de mi y así se pasan criticando

Que yo decido con quien me junto, valoro si seguir caminando

Que no todo es tan sencillo, como pinta en esa portada

Porque cada carga de hoy, supone trabas cada mañana

Y ves que el peso de la mundo nos hace caer, y nos pone esas cadenas

Valora tener a alguien que entienda cuando hablas solo en la cena

Sentir cada retazo nuestro compone lo que seremos

Y no los ves pero es el esfuerzo hacia la música que aprendí solo

Y es que sin ella no vivo, sin ella no estoy, mi vida no tiene sentido

Y que otras personas lo entiendan hace que me lleven consigo

(No saben nada de mí)

(Dicen)(Di, Di)

(No saben nada de mí)

(Hablan, Dicen, Largan, Cuentan) x3

(Hablan, Dicen, Nada, Cuentan)

No saben nada de mi, pero se atreven a juzgarme

No saben nada de mi y si, hoy quieren abrazarme

Jamás soñé, poder llegar, poder volar y acariciar el arte

Que me ha dado la vida y aveces me ha hecho suspirar

Tampoco saben de mi el dolor que he sufrido en mi espalda

Tres años casi sin andar, peleando por mis ganas

Queriendo dar todo y a pesar de todo, hoy sigo con todo que créeme no es poco

Buscando el camino apartando las piedras cosiendo a mi alma que sigue en la

quiebra

No saben nada de mi, de esta locura que me aplasta

De ver menguar la vida de quien dio mi vida y ya está

Bien de tanto valorar, si no conocen la verdad

Has de saber que me importa una mierda, si pierdo un juego en el que quiero

estar

(No saben nada de mí)

(Dicen)(Di, Di)

(No saben nada de mí)

(Hablan, Dicen, Largan, Cuentan) x3

(Hablan, Dicen, Nada, Cuentan)

No saben nada de la soledad, cuando eres nuevo en otra ciudad

No saben nada de mi, ni de lo que he podido llorar y gritar

De que me sentía culpable y me quedé muerto en aquel hospital

De que cuanto más tiempo pasaba necesitaba más orfidal

No sabe que es que te obliguen a hacerlo, querer morirte y dejarlo

Sentirte un fracaso sin serlo

No saben nada de lo que he trabajado, para llegar hasta aquí

De que me he dejado la espalda fregando en un bar cada semana sin poder salir

de ahí

No saben que es llevar ropa usada, de tu vecino, ni saben nada

No saben que es dejarte la vida en lograrlo, perseguir tu sueño y forjarlo

Y que te cierren otra puerta más, ser la vergüenza del rap español

Porque los de arriba no se mojan y hay público que es aún peor

(No saben nada de mí)

(Dicen)(Di, Di)

(No saben nada de mí)

(Hablan, Dicen, Largan, Cuentan) x3

(Hablan, Dicen, Nada, Cuentan)

вони нічого не знають про мене

І вони знову розмовляють

вони нічого не знають про мене

І вони не замовкнуть

Вони нічого не знають ні про мене, ні звідки я прийшов, ні куди пішов

Вони нічого не знають про мене, чому я тут і що я пережив

Вони нічого про мене не знають, але думають, що судять про те, що я написав

Вони не знають і половини знущань шкільного віку

Змінити школу, бути новинкою і знову ковтати

І мріяти, щоб усе закінчилося

Або будь іншим і щоб на тебе ніхто не дивився

Вони нічого не знають про мене, не знають і про мою родину

Вони говорять, щоб поговорити, і вони нічого не знають про те, з чим нам довелося мати справу

Що моя мати захворіла за бажання дати мені краще майбутнє

Що мій батько прокидається, коли сонце ще спить

Вони нічого про мене не знають

Вони нічого про це не знають

Вони нічого не знають ні про булінг, ні про те, що таке зайва вага

Вони не знають, що вони дивляться на вас інакше

Щоб вони сміються навіть з того, як ти ходиш

Як ти дихаєш і виглядаєш, і як тебе вражає інстинкт

(вони нічого про мене не знають)

(Кажуть) (Скажи, скажи)

(вони нічого про мене не знають)

(Говорять, кажуть, починають, рахують) х3

(Говорять, мовляв, нічого, розповідають)

Кажуть, але нічого не знають про те, що говорять ті голоси

Ти не можеш мене знати, якби ми навіть не торкнулися...

Ти нічого не знаєш про Хосе

Ви говорите про Cyclo і Cyclo

Є лише динаміки, тому будьте обережні, що ви кашляєте

Сусідський хлопчик у своїй кімнаті має своє святилище

Блок, радіо і його мрія бути на сцені

Години й години пишуть ручкою, доглядаючи за братом

Хто б сказав, що не було даремно всі ті дні, зими, літа

Про мелодії, скрипку, бас-барабан, малий барабан і фортепіано…

Мандрує містом, як озброєний лицар з римами

І ти не можеш знати всього, з чим я боровся

Якщо ти не ступив туди, де я був

Я не схожий на Антоніо

Я продовжу тут, навіть якщо вони подумають, що я вигнаний

(вони нічого про мене не знають)

(Кажуть) (Скажи, скажи)

(вони нічого про мене не знають)

(Говорять, кажуть, починають, рахують) х3

(Говорять, мовляв, нічого, розповідають)

Воно просувалося щомиті, але я маю далеку пам’ять

Що якщо я продовжу, то це через мене, блін, але бачите?

Я люблю те, що роблю

Вони нічого про мене не знають і тому витрачають на критику

Щоб я вирішував, з ким збиратися, я ціную, чи продовжувати ходити

Що не все так просто, як здається на обкладинці

Тому що кожне навантаження сьогодні припускає перешкоди щоранку

І ви бачите, що вага світу змушує нас падати і натягує на нас ці кайдани

Цінуйте когось, хто розуміє, коли ви розмовляєте наодинці за вечерею

Відчуття кожної нашої частинки створює те, ким ми будемо

І ви їх не бачите, але це зусилля, спрямовані на музику, які я навчився один

І це те, що я не живу без неї, я не тут без неї, моє життя не має сенсу

І те, що інші люди це розуміють, змушує брати мене з собою

(вони нічого про мене не знають)

(Кажуть) (Скажи, скажи)

(вони нічого про мене не знають)

(Говорять, кажуть, починають, рахують) х3

(Говорять, мовляв, нічого, розповідають)

Вони нічого про мене не знають, але сміють мене судити

Вони нічого про мене не знають і так, сьогодні хочуть мене обійняти

Я ніколи не мріяв, щоб зміг прилетіти, вміти літати і пестити мистецтво

Це дало мені життя і іноді змушувало мене зітхати

Вони також не знають про мене біль у спині

Три роки майже не ходив, борючись за своє бажання

Бажаючи віддати все і незважаючи ні на що, сьогодні я продовжую все, чого, повірте, не мало

Шукаю стежку, відокремлюючи каміння, зашиваючи свою душу, що продовжується в

банкрутство

Вони нічого не знають про мене, про це божевілля, що мене розчавлює

Бачити, як зменшується життя того, хто дав моє життя, і все

Дуже цінують, якщо не знають правди

Ви повинні знати, що мені байдуже, якщо я програю гру, в якій я хочу

бути

(вони нічого про мене не знають)

(Кажуть) (Скажи, скажи)

(вони нічого про мене не знають)

(Говорять, кажуть, починають, рахують) х3

(Говорять, мовляв, нічого, розповідають)

Вони нічого не знають про самотність, коли ти новенький в іншому місті

Вони нічого не знають ні про мене, ні про те, що я вмів плакати і кричати

Що я відчув себе винним і залишився мертвим у тій лікарні

Що чим більше часу йшло, мені потрібно було більше орфіда

Він не знає, що таке бути змушеним це робити, хотіти померти і залишити це

Відчути себе невдачею, не будучи ним

Вони не знають, що я працював, щоб потрапити сюди

Що я щотижня залишав чистити спину в барі, не маючи змоги вийти

звідти

Вони не знають, що таке носити старий одяг, від сусіда, і нічого не знають

Вони не знають, що значить залишити своє життя, щоб досягти його, переслідувати свою мрію і реалізувати її

І те, що вони закривають для вас інші двері, буде соромом іспанського репу

Тому що ті, що зверху, не промокнуть і є аудиторія, яка ще гірша

(вони нічого про мене не знають)

(Кажуть) (Скажи, скажи)

(вони нічого про мене не знають)

(Говорять, кажуть, починають, рахують) х3

(Говорять, мовляв, нічого, розповідають)