1917 - Emmylou Harris, Linda Ronstadt

The strange young man who comes to me

A soldier on a three day spree

He needs one night’s cheap ecstasy

And a woman’s arms to hide him

He greets me with a courtly bow

And hides his pain by acting proud

He drinks too much and he laughs too loud

How can I deny him

Let us dance beneath the moon

I’ll sing to you 'Claire de Lune'

The morning always comes too soon

But tonight the war is over

He speaks to me in schoolboy French

Of a soldiers life inside a trench

Of the look of death and the ghastly stench

I do my best to please him

He puts two roses in a vase

Two roses sadly out of place

Like the gallant smile on his haggard face

Playfully I tease him

Hold me neath the Paris skies

Let’s not talk of how or why

Tomorrow’s soon enough to die

But tonight the war is over

We make love too hard too fast

He falls asleep his face a mask

He wakes with the shakes and he drinks from his flask

I put my arms around him

They die in the trenches and they die in the air

In Belguim and France the dead are everywhere

They die so so fast there’s no time to prepare

A decent grave to surround them

Old world glory old world fame

The old worlds gone gone up in flames

Nothing will ever be the same

And nothing lasts forever

Oh I’d pray for him but I’ve forgotten how

And there’s nothing nothing that can save him now

There’s always another with the same funny bow

And who am I to deny them

Tonight the war is over

Дивний молодий чоловік, який приходить до мене

Солдат на триденному гулянні

Йому потрібен дешевий екстазі на одну ніч

І руки жінки, щоб приховати його

Він вітає мене придворним уклоном

І приховує свій біль, пишаючись

Він занадто багато п’є і занадто голосно сміється

Як я можу відмовити йому

Давайте танцювати під місяцем

Я заспіваю тобі "Клер де Люн"

Ранок завжди настає занадто рано

Але сьогодні ввечері війна закінчилася

Він розмовляє зі мною французькою для школяра

Життя солдата в траншеї

Вигляду смерті й жахливого смороду

Я роблю все, щоб догодити йому

Він кладе дві троянди у вазу

Дві троянди, на жаль, не на місці

Як галантна посмішка на його виснаженому обличчі

Грайливо я дражню його

Тримай мене під паризьким небом

Не будемо говорити про те, як і чому

Завтра досить скоро, щоб померти

Але сьогодні ввечері війна закінчилася

Ми займаємося любов’ю занадто важко, занадто швидко

Він засинає на обличчі маскою

Він прокидається від струсів і п’є зі своєї фляги

Я обхопив його руки

Вони гинуть в окопах і гинуть у повітрі

У Бельгії та Франції мертві є скрізь

Вони так швидко вмирають, що немає часу на підготовку

Достойна могила, щоб оточити їх

Старосвітська слава старосвітньої слави

Старі світи згоріли в полум’ї

Ніщо ніколи не буде колишнім

І ніщо не триває вічно

О, я б помолився за нього, але я забув як

І вже ніщо не може його врятувати

Завжди є інший з таким же смішним бантом

І хто я , щоб їм заперечувати

Сьогодні ввечері війна закінчилася