Непоседы - Elya Chavez

Ты серьезно?

Или так?

Ты серьезно?

Или так?

Ты серьезно?

Или так?

Ты серьезно?

Или так?

Ты сказка.

Ты чудо.

Ты хочешь?

Я буду.

Дай руку, не бойся.

Ты только откройся

И поверь, что так бывает.

Знаешь, как нас называют?

Непоседы от природы,

Кто не любит непогоды.

Мы рисуем в небе кистью

Солнца яркий свет сквозь листья

Перед тем, как тучи снова

Краски смыть решат дождем.

За это, кивая,

Нас люди ругают.

Нас двое, их — много.

Зачем же так строго?

Им трудно.

Мы знаем,

Что мы им мешаем.

Где солнце — там ветер.

Ты рядом.

Мы вместе

Навсегда.

Ты сказка.

Ты тоже.

Другая, но все же.

Дай руку, не бойся.

Ты только откройся

И поверь, что так бывает.

Знаешь, как нас называют?

Непоседы от природы,

Кто не любит непогоды —

От которой стынет сердце.

Ты нашла свой ключ от дверцы,

За которой — радость встречи

С острой ноющей тоской.

До боли, до крика.

Так страшно, так дико.

Без грима, без маски —

Такие вот сказки.

Никто не вернется.

Что нам остается?

Без боли, без крика,

Так страшно, так дико

Погибать.

Ты серьезно?

Или так?

Ты серьезно?

Или так?

Ты серьезно?

Или так?

Ты встанешь?

Я встану.

Смотри, без обмана.

Все скрыто?

Все стерто?

Пошли вы все к черту!

Ты сказка.

Ты чудо.

Я верю.

Я буду.

Где солнце — там ветер.

Ты рядом.

Мы вместе

Навсегда.

Ти серйозно?

Або так?

Ти серйозно?

Або так?

Ти серйозно?

Або так?

Ти серйозно?

Або так?

Ти казка.

Ти диво.

Ти хочеш?

Я буду.

Дай руку, не бійся.

Ти тільки відкрийся

І повір, що так буває.

Знаєш, як нас називають?

Непосиди від природи,

Хто не любить негоди.

Ми малюємо в небі пензлем

Сонце яскраве світло крізь листя

Перед тим, як хмари знову

Фарби змити вирішать дощем.

За це, киваючи,

Нас люди лають.

Нас двоє, їх багато.

Навіщо так суворо?

Їм важко.

Ми знаємо,

Що ми ним заважаємо.

Де сонце — там вітер.

Ти поруч.

Ми разом

Назавжди.

Ти казка.

Ти теж.

Інша, але все ж.

Дай руку, не бійся.

Ти тільки відкрийся

І повір, що так буває.

Знаєш, як нас називають?

Непосиди від природи,

Хто не любить негоди —

Від якої холоне серце.

Ти знайшла свій ключ від дверцят,

За якою — радість зустрічі

З гострою ниючою тугою.

До болю, до крику.

Так страшно, так дико.

Без гриму, без маски —

Такі ось казки.

Ніхто не повернеться.

Що нам лишається?

Без болю, без крику,

Так страшно, так дико

Гинути.

Ти серйозно?

Або так?

Ти серйозно?

Або так?

Ти серйозно?

Або так?

Ти встанеш?

Я встану.

Дивись без обману.

Все приховано?

Все стерте?

Пішли ви все до біса!

Ти казка.

Ти диво.

Я вірю.

Я буду.

Де сонце — там вітер.

Ти поруч.

Ми разом

Назавжди.