The Silk Dilemma - Elvenking

Long the shores of a silent stream

I’m picking up pieces of my life

Finding out I was living my own dream

Beginning once again

I searched for themes

That I never knew before

It’s like roaming a forest in winter

Searching buds buried in snow

I learnt new languages

New forms to proclaim

All the will to be so sincere

Not lying to myself again

Roaming through forest’s trees

Creating a white snow trail on fallen

Leaves

Oh Mother Moon

Illuminate my return

'cause the road I took is so obscure

Sinking and drowning in a sea of fears

Showing compassion to the moan

Already happened in day long gone

The silk dilemma is the key, it’s still for me

One by one the lights fade out

The fright-night covers all with her cloak

You cannot name the colour of the dark

I fall into a dream

From the lands lying at the end of World

I am bringing this dress as a gift, it is

Made with the purest silk

She smiled at me

She never wore the dress

Touching the fabric was like holding

Nothing in your hand

Roaming through forest’s trees

Creating a white snow trail on fallen

Leaves

Oh Mother Moon

Illuminate my return

'cause the road I took is so obscure

Sinking and drowning in a sea of fears

Showing compassion to the moan

Already happened in day long gone

The silk dilemma is the key

Hold my hand — 'till the sun set off

I’m proud of what I’ve done

At least the days I’ve spent are so totally

Unique

Довгий берег тихого потоку

Я збираю шматочки свого життя

Дізнавшись, що я живу власною мрією

Початок знову

Я шукав теми

Про що я ніколи не знав

Це як бродити по лісу взимку

Пошук бруньок у снігу

Я вивчу нові мови

Нові форми для проголошення

Усі бажання бути такими щирими

Знову не брехати собі

Блукання лісовими деревами

Створення білого снігового сліду на випавшему

Листя

О, Мати Місяць

Освітліть моє повернення

тому що дорога, якою я пройшов, така неясний

Тоне і тоне в морі страхів

Виявляти співчуття до стогону

Це вже сталося за минулий день

Шовкова дилема — це ключ, вона все ще для мене

Один за одним світло згасає

Ніч страху покриває всіх своїм плащем

Ви не можете назвати колір темряви

Я впадаю у мрію

Із земель, що лежать на кінці світу

Я приношу цю сукню в подарунок, це так

Виготовлений з найчистішого шовку

Вона посміхнулася мені

Вона ніколи не носила сукню

Торкатися тканини було як тримати

У вас немає нічого

Блукання лісовими деревами

Створення білого снігового сліду на випавшему

Листя

О, Мати Місяць

Освітліть моє повернення

тому що дорога, якою я пройшов, така неясний

Тоне і тоне в морі страхів

Виявляти співчуття до стогону

Це вже сталося за минулий день

Дилема шовку — ключ

Тримай мене за руку — до заходу сонця

Я пишаюся тим, що зробив

Принаймні, дні, які я провів, такі цілковиті

Унікальний