The Cabal (Previously Unreleased) - Elvenking

I wake up and I feel I was stranded

In a world that hardly represents me

Step by step I collect all my nightmares

Like a modern Renoir I’m painting my life away

Don’t you think that I’m not gonna worry

Don’t you think that I don’t feel sorry

Soon I’ll find my way and I’ll let you know

Sitting down in my room I feel so empty

Staring with lonely eyes at the words I am laying down

With cold blood I swallow all the absinthe that you gave me

That cold winter night

Don’t you think that I’m not gonna worry

Don’t you think that I don’t feel sorry

Soon I’ll find my way and I’ll let you know

I feel a decadent poet

Forced to bury his art — forced to bury his own heart

Under the mud of a pigsty

A cabal of murdered broken hearts

Longing for my bitter taste

Lost you, I have lost you, brother

The strength you hid inside your eyes

Makes me believe I can still live my life

I learnt from the ashes

Of the tears I dropped for all these years

My love is now living, is living for real

I feel a decadent poet

Forced to bury his art — forced to bury his own heart

Under the mud of a pigsty

A cabal of murdered broken hearts

Longing for my bitter taste

Я прокидаюся і відчуваю, що застрів

У світі, який навряд чи представляє мене

Крок за кроком я збираю всі свої кошмари

Як сучасний Ренуар, я малюю своє життя

Чи не думай ти, що я не буду хвилюватися

Ви не думаєте, що я не шкодую

Незабаром я знайду дорогу й повідомлю вам

Сидячи у своїй кімнаті, я відчуваю себе такою порожньою

Дивлячись самотніми очима на слова, які я кладу

Холоднокровно ковтаю весь абсент, який ти мені дав

Тієї холодної зимової ночі

Чи не думай ти, що я не буду хвилюватися

Ви не думаєте, що я не шкодую

Незабаром я знайду дорогу й повідомлю вам

Я почуваюся поетом-декадентом

Примушений поховати своє мистецтво — змушений поховати власне серце

Під брудом свинарника

Кабала вбитих розбитих сердець

Туга за моїм гірким смаком

Втратив тебе, я втратив тебе, брате

Сила, яку ти сховав у своїх очах

Це змушує мене вірити, що я все ще можу жити своїм життям

Я навчався з попелу

З тих сліз, які я капала за всі ці роки

Моя любов тепер живе, живе по-справжньому

Я почуваюся поетом-декадентом

Примушений поховати своє мистецтво — змушений поховати власне серце

Під брудом свинарника

Кабала вбитих розбитих сердець

Туга за моїм гірким смаком