At the Court of the Wild Hunt - Elvenking

Here they come, the riders of hatred

A mounted host of ghostly horsemen of fright

There they stood, when hell was created

A cavalcade into the dead of the night

Run beneath the stars, it’s the ride of ice and death

As everything they touch dies hard

Eyes of black and breath like smoke they crave for my desires

They’ve chosen me to fill me with their ghastly sighs of fire

Fast through the night they summon evil visions

Nightmares and echoes of my past

The wild hunt fills the air

Like a cancer it’s slowly feeding

On my heart and beliefs

Blowing out the light, colours and insight in me

The wild hunt infects the air

Like a worm it is slowly eating

My wholeness, my spirit

Hurting like a plague, slithering through the shades of my light

And I’m lost in the dark

As they spew their foul dark spit over my skin

My mind is filled with dreadful scenes

As they take me to the places of my childhood’s days

I put at stake all my mistakes — thus I start to break

Fast through the night they summon evil visions

Nightmares and echoes of my past

The wild hunt fills the air

Like a cancer it’s slowly feeding

On my heart and beliefs

Blowing out the light, colours and insight in me

The wild hunt infects the air

Like a worm it is slowly eating

My wholeness, my spirit

Hurting like a plague, slithering through the shades of my light

And I’m lost in the dark

Here they come, the riders of hatred

The ancient cavaliers, the horsemen of fright

There they stood, when hell was created

A cavalcade into the dead of the night

At the court of the king of the wild hunt

I feel my spirit rot

At the court of the king of the wild hunt

I feel my spirit die

The hounds of air often bark on a dark night

On the heath and in the woods, or even at a crossroads

Wod — the name of the Huntsman of the Wild on the ride of his return

Yes, the Wild Hunt has returned

Forget the grins, I take leave of my remains

As he throws me across his saddle.

Ghost rider in the sky

Doomed by — the wild hunt

Ill-omened cursed and wasted

Gloomed by — the wild hunt

The sky’s now painted red

I lie on my death bed

Destined to resurrect and ride

Under the banner of the gods of violence

I’ll be the dead of night

The wild hunt fills the air

Like a cancer it’s slowly feeding

On my heart and beliefs

Blowing out the light, colours and insight in me

The wild hunt infects the air

Like a worm it is slowly eating

My wholeness, my spirit

Hurting like a plague, slithering through the shades of my light

And I’m lost in the dark

And I’m lost in the dark

Ось вони, вершники ненависті

Примарні вершники з переляку на конях

Там вони стояли, коли було створено пекло

Кавалькада в глибоку ніч

Бігайте під зірками, це поїздка льоду та смерті

Оскільки все, чого вони торкаються, вмирає важко

Чорні очі й подих, як дим, вони жадають моїх бажань

Вони вибрали мене, щоб наповнити мене своїми жахливими зітханнями вогню

Швидко вночі вони викликають лихі видіння

Кошмари та відлуння мого минулого

Дике полювання наповнює повітря

Як рак, він повільно годується

Про моє серце та переконання

Висвітлюючи в мені світло, кольори та проникливість

Дике полювання заражає повітря

Як хробак, він повільно їсть

Моя цілість, мій дух

Болить, як чума, ковзає крізь тіні мого світла

І я заблукав у темряві

Коли вони вивергають свою мерзенну темну слюну на мою шкіру

Мій розум сповнений жахливих сцен

Коли вони ведуть мене в місця мого дитинства

Я ставлю на всі свої помилки — отже починаю зламати

Швидко вночі вони викликають лихі видіння

Кошмари та відлуння мого минулого

Дике полювання наповнює повітря

Як рак, він повільно годується

Про моє серце та переконання

Висвітлюючи в мені світло, кольори та проникливість

Дике полювання заражає повітря

Як хробак, він повільно їсть

Моя цілість, мій дух

Болить, як чума, ковзає крізь тіні мого світла

І я заблукав у темряві

Ось вони, вершники ненависті

Стародавні кавалери, вершники переляку

Там вони стояли, коли було створено пекло

Кавалькада в глибоку ніч

При дворі короля дикого полювання

Я відчуваю мій дух гниє

При дворі короля дикого полювання

Я відчуваю, що мій дух помирає

Повітряні собаки часто гавкають у темну ніч

На вереску та в лісі, чи навіть на роздоріжжі

Вод — ім’я Мисливця дикої природи під час повернення

Так, Дике Полювання повернулося

Забудьте про посмішки, я прощаюся зі своїми останками

Коли він кидає мене через своє сідло.

Примарний вершник у небі

Приречений — дике полювання

Проклятий і змарнований

Похмурий — дике полювання

Тепер небо пофарбоване в червоний колір

Я лежу на мому смертному ліжку

Призначений воскреснути й їздити

Під прапором богів насильства

Я буду глухою ночі

Дике полювання наповнює повітря

Як рак, він повільно годується

Про моє серце та переконання

Висвітлюючи в мені світло, кольори та проникливість

Дике полювання заражає повітря

Як хробак, він повільно їсть

Моя цілість, мій дух

Болить, як чума, ковзає крізь тіні мого світла

І я заблукав у темряві

І я заблукав у темряві