Quelli Che Restano - Elisa, Francesco De Gregori

È che mi chiedevo se la più grande fatica

È riuscire a non far niente

A lasciare tutto com'è, fare quello che ti viene

E non andare dietro la gente

È che mi perdevo dietro a chissà quale magia

Quale grande canzone in un cumulo di pietre

Sassi più o meno preziosi

E qualche ricordo importante che si sente sempre

È che mi lasciavo trascinare in giro dalla tristezza

Quella che ti frega e ti prende le gambe

Che ti punta i piedi in quella direzione opposta

Così lontana dal presente

Ma noi siamo quelli che restano in piedi

E barcollano su tacchi che ballano

E gli occhiali li tolgono e con l’acceleratore fino in fondo

Le vite che sfrecciano

E vai e vai che presto i giorni si allungano

E avremo sogni come fari

Avremo gli occhi vigili e attenti e selvatici degli animali

È che mi voltavo a guardare indietro

E indietro ormai per me non c’era niente

Avevo capito le regole del gioco

E ne volevo un altro, uno da prendere più seriamente

È che mi perdevo dietro chissà quale follia

Quale grande intuizione, tra piatti sporchi e faccende

Tra occhi più o meno distanti

E qualche ricordo importante che si sente sempre

Ma noi siamo quelli che restano in piedi

E barcollano su tacchi che ballano

E gli occhiali li tolgono e con l’acceleratore fino in fondo

Le vite che sfrecciano

E vai e vai

Che presto i giorni si allungano

E avremo sogni come fari

Avremo gli occhi vigili e attenti e selvatici degli animali

E più di una volta e più di un pensiero

È stato così brutto da non dirlo a nessuno

Più di una volta sei andato avanti dritto

Dritto sparato contro un muro

Ma ti sei fatto ancora più male aspettando qualcuno

Ma ti sei fatto ancora più male aspettando qualcuno

Siamo quelli che restano in piedi e barcollano su tacchi che ballano

E gli occhiali li perdono e sulle autostrade così belle le vite che sfrecciano

E vai e vai che presto i giorni si allungano e avremo sogni come fari

Avremo gli occhi vigili e attenti e selvatici e selvatici selvatici

Siamo quelli che guardano una precisa stella in mezzo a milioni

Quelli che di notte luci spente e finestre chiuse non se ne vanno da sotto i

portoni

Quelli che anche voi chissà quante volte ci avete preso per dei coglioni

Ma quanto siete stanchi e senza neanche una voglia

Siamo noi quei pazzi che venite a cercare

Quei pazzi che venite a cercare

Quei pazzi che venite a cercare

Quei pazzi che venite a cercare

Хіба що мені було цікаво, чи найбільше зусилля

Це вміння нічого не робити

Щоб залишити все як є, робіть те, що до вас приходить

І не гонись за людьми

Просто я губився в хтозна якій магії

Яка чудова пісня серед купи каміння

Більш-менш дорогоцінне каміння

І деякі важливі спогади, які ви завжди чуєте

Це було те, що я дозволив нести себе печалі

Той, хто піклується і бере твої ноги

Це вказує ваші ноги в протилежному напрямку

Так далеко від сьогодення

Але ми залишаємось стояти

І вони хитаються на танцюючих підборах

І окуляри знімають їх і з акселератором до кінця

Життя проноситься повз

І йди та йди, що скоро дні стають довшими

І будуть у нас мрії, як маяки

У нас будуть пильні, пильні та дикі очі тварин

Просто я обернувся, щоб озирнутися

А тепер за мною нічого не було

Я зрозумів правила гри

І я хотів ще одного, до якого варто ставитися серйозніше

Це те, що я заблукав за хтозна яким божевіллям

Яка чудова інтуїція між брудним посудом і домашніми справами

Між більш-менш віддаленими очима

І деякі важливі спогади, які ви завжди чуєте

Але ми залишаємось стояти

І вони хитаються на танцюючих підборах

І окуляри знімають їх і з акселератором до кінця

Життя проноситься повз

І йти і йти

Що скоро дні стають довшими

І будуть у нас мрії, як маяки

У нас будуть пильні, пильні та дикі очі тварин

І не раз і не раз і не думка

Це було так погано, що він нікому не сказав

Не раз ви йшли прямо

Прямий постріл у стіну

Але ти постраждав ще більше, чекаючи когось

Але ти постраждав ще більше, чекаючи когось

Ми ті, хто стоїть і хитається на танцюючих підборах

І вони втрачають окуляри, і на таких красивих трасах живе повз

І йди та йди, що скоро дні стають довшими і нам будуть сни, як маяки

У нас будуть пильні й пильні, дикі дикі й дикі дикі очі

Ми ті, хто дивиться на конкретну зірку серед мільйонів

Ті, у кого вночі гасне світло і закриті вікна, не виходять з-під

ворота

Ті, що ви теж невідомо скільки разів брали нас на бали

Але як ти втомився і навіть без бажання

Ми ті божевільні, яких ви прийшли шукати

Ті дурні, яких ти шукаєш

Ті дурні, яких ти шукаєш

Ті дурні, яких ти шукаєш