Ключицы - Елена Князева

Завтра он уйдёт.

Просто заберёт свои перчатки,

Встанет и уйдёт, мм...

Молча провожу,

молча запишу в своей тетрадке-

«Кажется умру», мм...

И будет дождь, дождь, дождь

В моих ресницах

застревать и литься, литься..

А он поймёт,

придёт,

Опять примчится -

целовать меня в ключицы...

Завтра он уйдёт.

Больше не оставит лужи в душе

Пепел на комод, мм...

Чтобы без потерь.

Я закрою рот, глаза и уши

И входную дверь, мм...

И будет дождь, дождь, дождь

В моих ресницах

застревать и литься, литься..

А он поймёт,

придёт,

Опять примчится -

целовать меня в ключицы...

Завтра він піде.

Просто забере свої рукавички,

Встане і піде, мм...

Мовчки проводжу,

мовчки запишу у своєму зошиті-

«Здається помру», мм...

І буде дощ, дощ, дощ

У моїх вії

застрягати і литися, литися.

А він зрозуміє,

прийде,

Знову примчить -

цілувати мене в ключиці...

Завтра він піде.

Більше не залишить калюжі у душі

Попіл на комод, мм...

Щоби без втрат.

Я закрию рот, очі та вуха

І вхідні двері, мм...

І буде дощ, дощ, дощ

У моїх вії

застрягати і литися, литися.

А він зрозуміє,

прийде,

Знову примчить -

цілувати мене в ключиці...