Aquel Chico - EL CHULO, Santaflow

Gris mañana del jueves, recuerdo viejos tiempos

Nostalgia es lo que siento, algo me conmueve

Vuelven, a mi memoria el patio, el instituto

Y un adolescente muy lejos de ser adulto

Muchos duros inviernos me alejan de aquel chico

Su única preocupación, cazar chochitos

Yo he grabado un LP, algo con lo que el soñaba

Pero apuesto a que era mucho mas feliz, no sé

Y es que todo era mas fácil para aquel chico rebelde

Idealista pero todavía muy verde

Todo era mas grande, no sé si me entiendes

Se flipaba con nada, a mi ya nada me sorprende

Y aunque dudaba en detalles insignificantes

Siempre tuvo claras, las cosas importantes

Testarudo, consejos jamas seguía

Tropezaba y caía, si así aprendía

Pequeño gamberro, más bien mal estudiante

A menudo en clase dejaba el sitio vacante

La calle su otra escuela, su materia el arte urbano

Pintaba en todas partes su apodo taker en mano

Siempre había juerga, aunque no tuviese un duro

Y solo conocía de lejos el lado oscuro

Si entraba ciego a casa intentaba disimular

Que inocente, nunca fueron tontos sus papas

No lo puedes evitar, siempre miras al pasado

Y aunque pueda parecer igual, todo ha cambiado

No lo puedes evitar, siempre miras al pasado

Y aunque pueda parecer igual, todo ha cambiado

Fin de semana, ganas de marcha, de fiesta

Loco por salir al centro en busca de emoción

No siempre lograba juntar suficiente pasta

Pues nada, las maquetas, el loro, y un botellón

Con su gente en el parque bebiendo, montando bulla

Que emocionante escapar de un coche patrulla

Primeros conflictos con los señores agentes

Verdes o azules casi todos incompetentes

Aquel chico impulsivo actuaba sin pensar

Pecaba de meterse en problemas de los demás

Por no morder su lengua, llevose algún disgusto

Era incapaz de callar si algo no era justo

Cuantas historias, en todas partes conocido

Cuanta importancia le daba a tristes enemigos

Guerras estúpidas hoy suenan divertidas

No sé como pero siempre metido en movidas

Cuantos labios de niñas besó, a cuantas engañó

Famoso cabrón de corazones ladrón

Eran princesas del cuento de cada fin de semana

Reinas del parque o del bar, gozar, sin acabar en cama

Machito orgulloso, y que mas daba quedar bien

Si claro, dame tu número, el de tu amiga también

Y tras su actitud de chulo había un ser sensible

Quizás demasiado bueno y algo susceptible

No lo puedes evitar, siempre miras al pasado

Y aunque pueda parecer igual, todo ha cambiado

No lo puedes evitar, siempre miras al pasado

Y aunque pueda parecer igual, todo ha cambiado

Nervioso, hiperactivo, no podía estar parado

Apenas dormía y jamás estaba cansado

Los videojuegos, llenaban sus noches a diario

Los días no existían, no importaba el calendario

Importaba el reloj, temprano en casa o castigado

Cuantas rabietas, a veces se sentía atado

Que ironía, ¿verdad?

Te parecerá increíble

Hoy día le envidio, sueño con ser tan libre

Cuanta ilusión, en cuantas cosas creía

La vida es dura, pero el todavía no lo sabia

Y es que al abrir los ojos todo es de otro color

Hoy siento que cualquier tiempo pasado fue mejor

Aquel chico feliz tuvo que madurar deprisa

El viento y las tormentas borraron su sonrisa

No sé muy bien cual es la razón

No sé por que al pisar viejos lugares se me encoje el corazón

El arte urbano

No puedo evitar mirar hacia atrás

Y aunque pueda parecerlo, nada es igual (Nada)

Noto otro ambiente, aromas diferentes

Donde se fue toda esa gente (¿Donde?)

Todo es mas frío, o tal vez lo parece

Hay muchos críos, o a lo mejor es que uno crece

Todos sentimos alguna vez melancolía

Tres whiskys, un polvo y adiós a la tontería

No lo puedes evitar, siempre miras al pasado

Y aunque pueda parecer igual, todo ha cambiado

No podrás recuperar, lo que el tiempo te ha robado

Solo queda recordar, hoy que el día esta nublado

No lo puedes evitar

Siempre miras al pasado

Y aunque pueda parecer igual

Todo ha cambiado

No lo puedes evitar

Siempre miras al pasado

Y aunque pueda parecer igual

Todo ha cambiado

Сірий ранок четверга, я згадую старі часи

Ностальгія – це те, що я відчуваю, щось мене рухає

У моїй пам’яті повертаються внутрішній дворик, інститут

І підліток далеко не дорослий

Багато важких зим не дають мені того хлопця

Єдина його турбота, полювання на киць

Я записав LP, про що він мріяв

Але б’юся об заклад, я був набагато щасливішим, не знаю

І тому бунтівному хлопцю все було легше

Ідеалістичний, але все ще дуже зелений

Все було більше, я не знаю, чи ви мене розумієте

Він злякався ні з чого, мене вже ніщо не дивує

І хоча я вагався в незначних деталях

Він завжди чітко уявляв важливі речі

Упертий, ніколи не дотримувався порад

Я спіткнувся і впав, якщо так навчився

Маленький хуліган, досить поганий учень

Я часто залишав місце в класі вільним

Вулиця — його інша школа, його предмет — міське мистецтво

Він скрізь малював у руках своє прізвисько бейкера

Завжди були вечірки, навіть якщо мені не було важко

А темну сторону я знав лише здалеку

Якщо він заходив у будинок сліпим, то намагався сховатися

Наскільки невинні, його батьки ніколи не були дурнями

Нічого не можеш, ти завжди дивишся в минуле

І хоча це може здатися тим самим, все змінилося

Нічого не можеш, ти завжди дивишся в минуле

І хоча це може здатися тим самим, все змінилося

Вихідні, бажання вийти, погуляти

Божевільно їхати в центр міста в пошуках емоцій

Я не завжди міг зібрати достатньо макаронних виробів

Ну нічого, моделі, папуга і пляшка

Зі своїми людьми в парку п'ють, шумлять

Як цікаво втекти з патрульної машини

Перші конфлікти з агентами

Зелені чи сині майже всі некомпетентні

Цей імпульсивний хлопець діяв, не замислюючись

Він був винен у тому, що вліз у чужі проблеми

За те, що не прикусив язика, він отримав якусь огиду

Він не міг замовчати, якщо щось було нечесним

Скільки історій, скрізь відомих

Якого значення він надавав сумним ворогам

Дурні війни сьогодні звучать як весело

Не знаю як, але завжди бере участь у рухах

Скільки вуст дівчат поцілував, скільки здурів

Відомий викрадач сердець

Вони були принцесами історії кожного вікенду

Королеви парку чи бару, насолоджуйтесь, не лягаючи в ліжко

Гордий мачо, а яке значення має бути добре виглядати

Так, звичайно, дайте мені свій номер, номер вашого друга також

А за його сутенерським ставленням стояла розумна істота

Можливо, занадто добре і дещо зворушливо

Нічого не можеш, ти завжди дивишся в минуле

І хоча це може здатися тим самим, все змінилося

Нічого не можеш, ти завжди дивишся в минуле

І хоча це може здатися тим самим, все змінилося

Нервова, гіперактивна, терпіти не могла

Я майже не спав і ніколи не втомлювався

Відеоігри щодня наповнювали їхні ночі

Днів не існувало, календар не мав значення

Годинник мав значення: рано додому чи на землю

Скільки істерик, іноді він відчував себе зв’язаним

Яка іронія, правда?

ви знайдете це дивовижним

Сьогодні я заздрю ​​йому, мрію бути таким вільним

Скільки ілюзій, у скільки речей я вірив

Життя важке, але він цього ще не знав

А це те, що коли відкриваєш очі, все іншого кольору

Сьогодні я відчуваю, що будь-який минулий час був кращим

Цей щасливий хлопчик повинен був швидко подорослішати

Вітер і бурі стерли його посмішку

Я насправді не знаю, яка причина

Я не знаю, чому ступаючи на старі місця, моє серце стискається

міське мистецтво

Я не можу не озирнутися назад

І хоча може здатися, що все не так (Нічого)

Я помічаю інше середовище, інші аромати

Куди поділися всі ці люди (Куди?)

Все холодніше, а може, здається

Дітей багато, а може один підростає

Ми всі колись відчуваємо меланхолію

Три віскі, один порошок і до побачення з дурницями

Нічого не можеш, ти завжди дивишся в минуле

І хоча це може здатися тим самим, все змінилося

Ви не зможете відновити, який час у вас вкрав

Залишається лише згадати, що сьогодні похмурий день

ти не можеш допомогти

Ти завжди дивишся в минуле

І хоча це може здатися однаковим

Все змінилося

ти не можеш допомогти

Ти завжди дивишся в минуле

І хоча це може здатися однаковим

Все змінилося