Tarde o Temprano - Santaflow

A pesar de males, como la crisis que vivimos, intento ser positivo

Pero hay realidades que nos rodean que me hacen reflexionar

Yo no tengo la soluciones

Sólo sé que la vida nos pone a prueba y, a veces

Es difícil elegir el camino correcto

Pero creo que rendirse siempre es la peor opción

Estas son sólo tres historias de personas normales

Como tú y como yo a quienes las circunstancias, pusieron en situaciones límite

(¡Voy!)

Soy Sergio, soy hijo de obreros

Dejé el colegio por ganar dinero

Tengo 18, soy mayor de edad

Pero, hace ya dos años que empecé a currar

De lunes a viernes tengo que madrugar

Descargo y cargo camiones en la zona industrial

Mi contrato es de 8 horas, pero siempre hago más

Mis derechos, más bien pocos cuando quieran me pueden echar

Así es la agencia del trabajo temporal

Se aprovechan de la crisis y te explotan sin piedad

«No protestes, chico, o a la puta calle irás»

Pero todo tiene un límite y no sé cuánto puedo tragar

Busco alternativas a este infierno

No aguanto a mi encargado una semana más, le quiero pegar

En momentos de dificultad, se afina el ingenio

Tengo un plan, mi hobby de la infancia me puede salvar

Mi viejo tiene un local, voy a montar un taller

Arreglaré bicicletas, no se me da mal

Pero el gobierno te impone kilos de impuestos que debes pagar

Antes de arrancar, de empezar a andar

(¡Qué os jodan pues!)

Un colega de un colega trae buen material

Cosas que muchos en el barrio quisieran comprar

Conozco gente acá y allá, me sé relacionar

Si invierto el sueldo de este mes se multiplicará

Mi chica dice que no juegue con fuego

Porque sabe de muchos que están en el talego

Yo necesito un cambio porque no me quedan ánimos

Tengo el cuerpo hecho papilla y por un sueldo mínimo

Confía en mí, yo tengo instinto

No como esos mamones indiscretos, no, yo soy distinto

Mira cuánta pasta he conseguido en un mes

No te inquietes, súbete a mi moto nueva y te invito a comer

Como una bruma que se va acercando

Y, poco a poco, nos está tragando

Puedo sentir cómo se extiende este ambiente viciado

No te confíes, ninguno estamos a salvo

Ante esa soga que se va tensando

Hay quien se ahoga y quien está luchando

Queremos salir adelante y estamos atados

Y va a romperse la cuerda tarde o temprano

Mi nombre es Mónica, quiero acabar

La carrera de ingeniera que empecé a estudiar

Saco medias de notable y no llegué a alcanzar

Por dos décimas la beca y la estoy pasando mal

Mi padre está amargado y me tuve que ir de casa

Hoy comparto piso y pago el alquiler

Los libros, el transporte, el teléfono, internet

La comida en este cuchitril empieza a ser escasa

En la tarde llego muerta a estudiar a la facultad

Madrugo para limpiar tres oficinas y un portal

Sirvo copas por la noche el fin de semana en un bar

El domingo no descanso, sé que el lunes volveré a empezar

Estoy cansada, no aguanto más

Voy a enfermar y no puedo faltar a trabajar

Debo dinero a un familiar, ya no me puedo concentrar

Ni con café, baja mi rendimiento en la universidad

¿Habré vivido para anda esta odisea?

¡No!

Voy a acabar estos estudios como sea (Sí)

Aprendí que no debo desistir jamás

Y a buscar soluciones desesperadas si no hay más

No tengo nada que vender, salvo mi cuerpo

Y sé que hay tipos con dinero bien dispuestos a pagar

Cuelgo un anuncio clasificado y a esperar

Esa llamada con miedo y necesidad

Tengo clientes y en un par de noches gano más dinero

Que en una semana entera con mi antiguo empleo

Tengo tiempo de estudiar cuando hay examen, pero

Me siento sucia, me acostumbraré, espero

Recuerdo cuando el sexo era divertido

Ahora siento arcadas al sentir jadear a desconocidos

Ahorraré, sacaré el título y me iré de aquí

¡Qué se hunda lejos de mí este país podrido!

Como una bruma que se va acercando

Y, poco a poco, nos está tragando

Puedo sentir cómo se extiende este ambiente viciado

No te confíes, ninguno estamos a salvo

Ante esa soga que se va tensando

Hay quien se ahoga y quien está luchando

Queremos salir adelante y estamos atados

Y va a romperse la cuerda tarde o temprano

(Bien…)

Me llamo Antonio, he cumplido los 53

Tengo un auto familiar y una hipoteca que

No sé cómo afrontar desde que me enteré

Me botan de la empresa a la que media vida dediqué

26 años trabajando en esa fábrica de coches

Con turno rotativo, días y noches

No me quejé jamás, fui buen profesional

¿A dónde voy con mi edad?

No sé hacer nada más

Sólo una vez tuve que usar la baja laboral

Para operarme de vesícula biliar, por Dios

Una patada en el culo es mi recompensa

El gobierno abarata el despido a las empresas

No encuentro empleo y he probado en todas partes

Ya se nos acaban los ahorros, ¿qué vamos a hacer?

Con el sueldo de mi mujer no cubrimos el mes

Y, lo peor, tenemos tres bocas que alimentar

Tonino hacía taekwondo, Marta ballet

Pablito, el más pequeño, natación

Yo sé, que no hubo más opción que tomar la decisión

De sacarlos de sus clases, pero me dolió, joder

Pasan los meses, comer es lo primero

Ya están atrasándose las cosas por pagar

La familia nos ayuda en lo que puede, pero

Son tiempos difíciles y el banco nos va a desahuciar

Vivir en casa de mis suegros, de su caridad

¡Menuda pesadilla!

¡No puede ser verdad!

Pido en las calles a escondidas, me refugio en la bebida

Ya no me quedan fuerzas para luchar

Con esta carta me despido, os quiero

Sé que es cobarde esta decisión, lo siento

Mas no veo salida, mi vida se va al carajo

Que se pare el mundo un segundo que yo me bajo

Como una bruma que se va acercando

Y, poco a poco, nos está tragando

Puedo sentir cómo se extiende este ambiente viciado

No te confíes, ninguno estamos a salvo

Ante esa soga que se va tensando

Hay quien se ahoga y quien está luchando

Queremos salir adelante y estamos atados

Y va a romperse la cuerda tarde o temprano

Незважаючи на недоліки, такі як криза, яку ми переживаємо, я намагаюся бути позитивним

Але є реальності, які нас оточують, які змушують мене задуматися

У мене немає рішень

Я тільки знаю, що життя інколи піддає нас випробуванням

Важко вибрати правильний шлях

Але я вважаю, що відмова — це завжди найгірший варіант

Це лише три історії нормальних людей

Як ми з тобою, яких обставини ставлять у екстремальні ситуації

(Я іду!)

Я Серхіо, я син робітників

Я кинув школу, щоб заробити гроші

Мені 18, я повнолітня

Але два роки тому я почав працювати

З понеділка по п'ятницю я маю рано вставати

Розвантаження та завантаження вантажівок на промзоні

Мій контракт на 8 годин, але я завжди роблю більше

Мої права, мало хто, коли захоче, може мене вигнати

Ось що таке агентство тимчасової праці

Вони використовують кризу і нещадно експлуатують вас

«Не протестуй, хлопче, а то підеш на довбану вулицю»

Але всьому є межа, і я не знаю, скільки я можу проковтнути

Я шукаю альтернативи цьому пеклі

Я не можу терпіти свого менеджера ще тиждень, я хочу його вдарити

У важкі моменти загострюється кмітливість

У мене є план, мене може врятувати моє дитяче захоплення

У старого є крамниця, збираюся облаштувати майстерню

Полагоджу велосипеди, я непоганий

Але уряд накладає на вас кілограми податків, які ви повинні платити

Перед початком, перед початком ходьби

(Тоді до біса!)

Колега колеги приносить хороший матеріал

Речі, які багато хто в околицях хотів би купити

Я знаю людей тут і там, я знаю, як спілкуватися

Якщо я інвестую зарплату цього місяця, вона буде примножена

Моя дівчина каже не грайся з вогнем

Бо він знає багатьох, хто в мішку

Мені потрібні зміни, тому що я не маю сміливості

Моє тіло каша і за мінімальну зарплату

Повір мені, у мене є інстинкт

Не такий, як ті нескромні лохи, ні, я інший

Подивіться, скільки тіста я зробив за місяць

Не хвилюйся, сідай на мій новий мотоцикл, і я запрошу тебе поїсти

Як туман, що все ближче

І потроху воно нас поглинає

Я відчуваю, як поширюється ця затхла атмосфера

Не довіряйте собі, ніхто з нас не застрахований

Перед тією мотузкою, що натягується

Є ті, що тонуть, і ті, що борються

Ми хочемо вийти вперед, і ми маємо нічию

І мотузка рано чи пізно порветься

Мене звати Моніка, я хочу закінчити

Інженерна кар'єра, яку я почав вивчати

Виймаю середні значні і не досяг

За дві десятих стипендія і мені важко

Мій батько гіркий, і мені довелося піти з дому

Сьогодні я живу в квартирі і плачу квартплату

Книги, транспорт, телефон, інтернет

Їжі в цьому халупі починає не вистачати

Вдень приходжу мертвий вчитися на факультет

Встаньте рано, щоб прибрати три офіси та портал

Я подаю напої ввечері на вихідних у барі

У неділю я не відпочиваю, я знаю, що в понеділок почну знову

Я втомився, я більше не можу

Я захворію і не можу пропустити роботу

Я винен гроші члену сім'ї, я більше не можу зосередитися

Навіть не з кавою, це знижує мою успішність у коледжі

Чи я жив для цієї одіссеї?

ні!

Я збираюся закінчити ці дослідження як є (Так)

Я зрозумів, що ніколи не повинен здаватися

І шукати відчайдушні рішення, якщо їх більше немає

Мені нема чого продавати, крім свого тіла

І я знаю, що є хлопці з грошима, готові платити

Вішаю оголошення і чекаю

Той дзвонить зі страхом і потребою

У мене є клієнти, і за кілька ночей я заробляю більше грошей

Це за цілий тиждень на моїй старій роботі

Встигаю вчитися, коли іспит, але

Я відчуваю себе брудним, я звикну, я сподіваюся

Я пам'ятаю, коли секс був веселим

Тепер я кляпнуся, коли чую незнайоме дихання

Я заощаджу, отримаю титул і піду звідси

Нехай подалі від мене ця гнила країна потоне!

Як туман, що все ближче

І потроху воно нас поглинає

Я відчуваю, як поширюється ця затхла атмосфера

Не довіряйте собі, ніхто з нас не застрахований

Перед тією мотузкою, що натягується

Є ті, що тонуть, і ті, що борються

Ми хочемо вийти вперед, і ми маємо нічию

І мотузка рано чи пізно порветься

(Добре…)

Мене звати Антоніо, мені виповнилося 53

У мене є сімейний автомобіль і іпотека

Я не знаю, як мені бути, відколи я дізнався

Мене звільнили з підприємства, якому я присвятив півжиття

26 років працював на цьому автозаводі

Зі зміною, днями і ночами

Я ніколи не скаржився, я був хорошим професіоналом

Куди я йду зі своїм віком?

Я більше нічого не знаю

Тільки один раз мені довелося скористатися лікарняним

Зробити операцію на жовчному міхурі, їй-богу

Удар в дупу - моя нагорода

Уряд здешевлює підприємствам звільнення

Я не можу знайти роботу і я пробував всюди

У нас закінчуються заощадження, що ми будемо робити?

Зарплатою дружини місяць не покриваємо

І, що найгірше, нам треба годувати три роти

Тоніно займався тхеквондо, Марта балетом

Пабліто, молодший, плаває

Я знаю, що не було іншого вибору, як прийняти рішення

Вигнати їх із занять, але це біса боляче

Минають місяці, перш за все їсти

Речі з оплатою вже запізнилися

Сім'я допомагає нам чим може, але

Зараз важкі часи, і банк збирається нас виселити

Життя в будинку моїх свекрух, їх благодійність

Який кошмар!

Це не може бути правдою!

На вулицях питаю таємно, в напій укриваюсь

Я вже не маю сил боротися

Цим листом я прощаюся, я люблю тебе

Я знаю, що це рішення боягузливе, мені шкода

Але я не бачу виходу, моє життя йде в пекло

Нехай світ зупиниться на секунду, щоб я зійшов

Як туман, що все ближче

І потроху воно нас поглинає

Я відчуваю, як поширюється ця затхла атмосфера

Не довіряйте собі, ніхто з нас не застрахований

Перед тією мотузкою, що натягується

Є ті, що тонуть, і ті, що борються

Ми хочемо вийти вперед, і ми маємо нічию

І мотузка рано чи пізно порветься