Pequeñeces - El Arrebato, Pastora Soler

Otra vez que todo empieza desde cero

Otra vez que se me viene el mundo encima

Otra vez que te despides

Que me dejes, que me olvides

Otra vez que son montañas mis defectos

Otra vez que saltan todas mis alarmas

Otra vez que se me vuelve a hacer de noche

Otra vez no entiendo nada, pero busco esa palabra

Que me sirva de soldado en nuestro choque

Y el amor se agrieta por las dudas, por los celos

Y se cuelan las cenizas, los reproches y los miedos

Y empieza a resquebrajare como un trocito de hielo

Nos culpamos el uno al otro para no volvernos locos

A ver si el otro lo arregla porque queremos salvarnos

Pero no sabemos como

Y otra vez mi mundo se pone a dar vueltas

Alrededor de las palabras que gritaste

Nos enfrentamos como fieras en la selva

Llenos de orgullo como aviones kamikazes

Y otra vez las opiniones de la gente

Y otra vez viene el pasado a visitarnos

Pero aparece el corazón que es el que siente

Y lo que siente es tan inmenso que al mirarnos

Esas cosas las convierte en Pequeñeces

Otra vez que el mundo queda en blanco y negro

Otra vez regresa el nudo a la garganta

La salida de emergencia, buscar esa sentencia

Que me sirva de guerrero en la batalla

Y el amor se agrieta por las dudas, por los celos

Y se cuelan las cenizas, los reproches y los miedos

Y empieza a resquebrajare como un trocito de hielo

Nos culpamos uno al otro para no volvernos locos

A ver si el otro lo arregla porque queremos salvarnos

Pero no sabemos como…

Y otra vez mi mundo se pone a dar vueltas

Alrededor de las palabras que gritaste

Nos enfrentamos como fieras en la selva

Llenos de orgullo como aviones kamikazes

Y otra vez las opiniones de la gente

Y otra vez viene el pasado a visitarnos

Pero aparece el corazón que es el que siente

Y lo que siente es tan inmenso que al mirarnos

Esas cosas las convierte en Pequeñeces

Y otra vez mi mundo se pone a dar vueltas

Alrededor de aquellas cosas que gritaste

Nos enfrentamos como fieras en la selva

Llenos de orgullo como aviones kamikazes

Y otra vez las opiniones de la gente

Y otra vez viene el pasado a visitarnos

Pero aparece el corazón que es el que siente

Y lo que siente es tan inmenso que al mirarnos

Esas cosas las convierte en Pequeñeces

Знову все починається з нуля

Знову світ приходить до мене

Ще раз ти прощаєшся

що ти мене покидаєш, що ти мене забуваєш

Знову мої недоліки — гори

Знову всі мої будильники спрацюють

Інший раз, коли воно повертається до мене вночі

Я знову нічого не розумію, але я шукаю це слово

Служи мені як солдат у нашій сутичці

А любов тріскається через сумніви, через ревнощі

І підкрадається попіл, докори і страхи

І починає тріскатися, як шматок льоду

Ми звинувачуємо один одного, щоб не зійти з розуму

Давайте подивимося, чи інший це виправить, тому що ми хочемо врятуватися

Але ми не знаємо як

І знову мій світ починає обертатися

Навколо слів ти кричав

Ми стикаємося один з одним, як звірі в джунглях

Сповнені гордості, як літаки-камікадзе

І знову думки людей

І знову минуле приходить до нас у гості

Але з’являється серце, яке і відчуває

І те, що він відчуває, настільки величезне, що коли він дивиться на нас

Він перетворює ці речі на дрібниці

Знову світ чорно-білий

Знову вузол повертається до горла

Аварійний вихід, шукайте це речення

Дозволь мені служити воїном у бою

А любов тріскається через сумніви, через ревнощі

І підкрадається попіл, докори і страхи

І починає тріскатися, як шматок льоду

Ми звинувачуємо один одного, щоб не зійти з розуму

Давайте подивимося, чи інший це виправить, тому що ми хочемо врятуватися

Але ми не знаємо як...

І знову мій світ починає обертатися

Навколо слів ти кричав

Ми стикаємося один з одним, як звірі в джунглях

Сповнені гордості, як літаки-камікадзе

І знову думки людей

І знову минуле приходить до нас у гості

Але з’являється серце, яке і відчуває

І те, що він відчуває, настільки величезне, що коли він дивиться на нас

Він перетворює ці речі на дрібниці

І знову мій світ починає обертатися

Навколо тих речей, які ви кричали

Ми стикаємося один з одним, як звірі в джунглях

Сповнені гордості, як літаки-камікадзе

І знову думки людей

І знову минуле приходить до нас у гості

Але з’являється серце, яке і відчуває

І те, що він відчуває, настільки величезне, що коли він дивиться на нас

Він перетворює ці речі на дрібниці