Ждёт Овечка Овчара - Егор и Наталия Лансере

Стынет гречка, меркнет свечка, и сегодня, как вчера,

У крылечка ждет овечка, ждет овечка овчара.

Хоть и ужин ей заслужен, допоздна не гаснет свет,

Вкусный ужин ей не нужен, если мужа рядом нет.

И улыбка умиленья прочь прогонит боль и страх,

Слыша радостное бленье, видя искорки в глазах

Я твоим владею сердцем, в послушаньи и любви,

Если вдруг закрыта дверца, просто ключик поверни.

Стигне гречка, меркне свічка, і сьогодні, як учора,

У ґанку чекає овечка, чекає овечка вівчара.

Хоч і вечеря їй заслужена, допізна не гасне світло,

Смачна вечеря їй не потрібна, якщо чоловіка поряд немає.

І посмішка розчулення геть прожене біль і страх,

Чуючи радісне бляшіння, бачачи іскорки в очах

Я твоїм володію серцем, у послуху та любові,

Якщо раптом зачинені дверцята, просто ключик поверни.