Заяц - Егор и Наталия Лансере

Я пушистый, маленький зверёк – рёк, рёк, рёк,

В этой жизни я не одинок – нок, нок, нок,

Многое имею нынче я: норка и работа, и семья – я – я - я,

Я - весёлый маленький зверёк - рёк, рёк, рёк,

У меня есть маленький мирок – рок, рок, рок

Где меня хватает одного - не пущу туда я никого!

Милые, хорошие, славные друзья,

Очень сожалею я, но вам туда нельзя!

Заходите на чаёк, погреться, отдохнуть-

В следующий раз, когда-нибудь.

Нет во мне особой красоты – ты, ты, ты

Но я даже с медведём на «ты» - «ты», «ты», «ты»,

Потому я волка не боюсь - я с ним в простоте договорюсь,

Но порой - откуда ни возьмёшь, становлюсь колючий, словно ёж,

Надоело мне, что я – "косой", я хотел бы просто быть овцой - ой, ой, ой.

Милые, хорошие, славные друзья,

Правда, сожалею я, что вам туда нельзя…

Потерпите вы, пока, стану я овцой,

Приглашу вас всех к себе домой!

Я пухнастий, маленький звір – рік, рік, рік,

У цьому житті я не самотній – нок, нок, нок,

Багато що маю нині я: норка і робота, і сім'я – я – я - я,

Я - веселе маленьке звірятко - рік, рік, рік,

У мене є маленький світ - рок, рок, рок

Де мене вистачає одного – не пущу туди я нікого!

Милі, добрі, славні друзі,

Дуже жалкую, але вам туди не можна!

Заходьте на чай, погрітися, відпочити.

Наступного разу, колись.

Немає в мені особливої ​​краси – ти, ти, ти

Але я навіть із ведмедем на «ти» - «ти», «ти», «ти»,

Тому я вовка не боюся - я з ним у простоті домовлюсь,

Але часом - звідки не візьмеш, стаю колючим, немов їжак,

Набридло мені, що я - "косий", я хотів би просто бути вівцею - ой, ой, ой.

Милі, добрі, славні друзі,

Правда, я шкодую, що вам туди не можна.

Потерпіть ви, доки стану я вівцею,

Запрошу вас усіх до себе додому!