Rómpeme, mátame - Edith Márquez

Tus ojos ya no me miran, son tus labios dos mentiras;

Tu lengua, insulto y caricia, pero así me siento viva

Prefiero ser pura sangre y que me tires de las bridas

Que una muñeca de jade, un adorno en tu vitrina

Coro:

Por eso rómpeme, mátame, pero no me ignores, no, mi vida:

Prefiero que tú me mates que morirme cada día

Tus manos son dos cadenas, mi placer y mi agonía:

Con una me das cariño, con la otra me dominas

Prefiero sentir la espuela que me hincas cada día

A ser la flor que en un vaso olvidaste en una esquina

Coro

Твої очі вже не дивляться на мене, твої губи — дві брехні;

Твій язик, образа і ласки, але так я почуваюся живим

Краще б бути чистокровним і мене тягнуть за вуздечки

Чим нефритова лялька, прикраса у вашій вітрині

Приспів:

Тож зламай мене, убий мене, але не ігноруй мене, ні, моє життя:

Краще б ти мене вбив, ніж помирав щодня

Твої руки - два ланцюга, моя насолода і моя агонія:

З одним ти даруєш мені прихильність, з іншим ти пануєш зі мною

Я вважаю за краще відчувати штуршок, який ти впадаєш у мене щодня

Бути квіткою, яку ти забув у склянці в кутку

Приспів