Egek felé kiáltottam - Edda Művek

Soha nem láttam még, hol kel föl a nap

Soha nem aludtam át, éjszakáimat

Hínárszálak húztak le a mélybe

Önmagam állítottam félre

Zárt ajtókat nyitottam ki másnak

Nem hívtak barátnak, és nem hívtak társnak

A lenyugvó nap mindig máshol ért

Ezer színével borult rám az éj

Rám zuhant minden, minden, mi nem kellett másnak

Rossz íze lett a sötét, a sötét éjszakáknak

Életemben sok mindent megpróbáltam

Külvárosok elõttem, utánam

Az egek felé kiáltottam

Rosszat soha nem akartam

Я ніколи не бачив, де сходить сонце

Я ніколи не спав ночами

Морські водорості витягнули в глибину

Я відклав себе в сторону

Я відкрив зачинені двері для когось іншого

Їх не називали друзями і не називали товаришами

Захід сонця завжди приходив деінде

Ніч вкрила мене тисячею фарб

Все, все, що нам не було потрібно, звалилося на мене

Він мав поганий присмак темних, темних ночей

Я багато чого перепробував у своєму житті

Передмістя переді мною, за мною

Я крикнув до небес

Я ніколи не хотів поганого