The Almost People - East Of The Wall

We fled this with lurching stride

We fled this, a burst of fire and pride

Running away, no one can turn it around

Fury, sound

Smoke, it’s all those fires could sow

A prayer to sear the ground

A sole, raw plume in air, set to fall again

Slowly watching the crash exploding in slow-mo

It went on and on

Smoke, alive, its limbs encroach with heaving breaths like bray

The spires rise, cascade, and we’re overrun

In time we’ll dream this way

Backdrop burned into the eye

It only shades how we haven’t won

And how much more to lose in that black eye

A golem congealing ash into form

Filled in like Bezalel, it’s real

Willed up like fire

And to believe every homily shapes its mind

It’s real, it’s real

Lines of the throngs ignite

And wails fall, drowned

It molted viscous and rank

Wrong, yet alive

By morning eyes have coalesced

And leached off the light

Reeling from qualia’s worst cryptic trial

So spread like wild

And flash down to soil

New heat wrapped around the stalks

What was once evergrown fuels best

And ends still

Won’t you forget?

Won’t you have had enough of quandaries?

What’s lost is lost

In the silence, after the eulogy

Renounce all sides, all ties

«I'm done, I’m done.»

In the silence, it’s enough to yearn and sigh

«I'm done.»

Ми втекли від цього, похитнувшись

Ми втекли від цього, вибух вогню та гордості

Тікаючи, ніхто не зможе перевернути його

Лютий, звук

Дим, це все, що вогонь міг посіяти

Молитва, щоб випалити землю

Підошва, сирий шлейф у повітрі, який знову впаде

Повільно спостерігаю за аварією, яка вибухає в уповільненому режимі

Це тривало і далі

Дим, живий, його кінцівки посягають диханнями, як хрип

Шпилі здіймаються, сходяться каскадом, і ми переповнені

З часом ми будемо мріяти про це

Фон впав у око

Це лише відтінює те, що ми не перемогли

А скільки ще можна втратити в цьому чорному оці

Голем, який застигає попіл у формі

Заповнений як Бецалель, це справжнє

Згорів, як вогонь

І віра в кожну проповідь формує її розум

Це реально, це реально

Натовпи спалахують

І зойки падають, потонули

Він в’язкий і рівний

Неправильний, але живий

До ранку очі зрослися

І вилуговував світло

Відхилення від найгіршого загадкового випробування Qualia

Тож поширюйтеся, як дикі

І спалахнути до ґрунту

Нове тепло обгорнуло стебла

Те, що колись вічно вирощувалося, є найкращим паливом

І закінчується ще

Ви не забудете?

Хіба вам не вистачило неприємностей?

Те, що втрачено, втрачено

У тиші, після панегірика

Відмовтеся від усіх сторін, від усіх зв’язків

«Я закінчив, я закінчив».

У тиші досить сумувати й зітхати

"Я все."