Привыкаю - Е2 Знакомы

Кто-то матом кроет и тут же молится,

Кто-то счастье рушит — друг с другом ссорится.

Я стараюсь от этого избавиться,

Мне все надоело, мне все это не нравится.

Один, но привыкаю…

Здравствуй, неадекватность,

Ну, неужели мы идеальная пара?

Неужели слез этому миру

До сих пор еще мало?

Кто-то матом кроет и тут же молится,

Кто-то счастье рушит — друг с другом ссорится.

Суицид не спасенье для меня,

Я решил — я буду жить!

Извини, но встречу я с тобой

Навсегда решил отложить.

Я стараюсь от этого избавиться,

Мне все надоело, мне все это не нравится.

Один, но привыкаю…

Хтось матом криє і тут молиться,

Хтось щастя руйнує - друг з одним свариться.

Я намагаюся цього позбутися,

Мені все набридло, мені все це не подобається.

Один, але звикаю…

Привіт, неадекватність,

Ну, невже ми ідеальна пара?

Невже сліз цьому світу

Досі ще мало?

Хтось матом криє і тут молиться,

Хтось щастя руйнує - друг з одним свариться.

Суїцид не рятування для мене,

Я вирішив — я буду жити!

Вибач, але зустріч я з тобою

Назавжди вирішив відкласти.

Я намагаюся цього позбутися,

Мені все набридло, мені все це не подобається.

Один, але звикаю…