Театр теней - E-SEX-T

Пустой взгляд твоих мутно-героиновых глаз

Предлагает мне тоже попасть в твоё царство,

Где правишь лишь ты, где никого кроме нас,

Предполагающих творить в безвоздушном пространстве.

Ты говоришь, что это слишком сложно для тебя,

Когда проснувшись с утра тебя ломает опять

И ты не знаешь, точно будешь ли к обеду жива,

И жить осталось дня два, а в лучшем случае пять.

Я узнал о тайне,

Замурованной в темном склепе души,

Что кричит отчаянно

В равнодушной, старой и пыльной тиши.

Я разлил чашу вечности,

Разорвав бесконечности цепь

Моё эго мне вечно льстит,

Но я готов всё отдать, чтобы ЭТО иметь.

Мы начинаем путешествие с обычных процедур —

Бодяжим красную субстанцию раствором порошка.

Ты вводишь острую сталь, вливаешь мутную дурь,

Когда ослабишь ремень — в ртуть окунётся башка.

И заливает мне глаза и нос тяжёлою ртутью,

То что раньше раньше было ртом — теперь заваленный грот

Неразрешимая проблема сделать вдох полной грудью

И нереально говорить, как будьто пнули в живот

Как буд-то пнули в живот… как будьто пнули в живот…

Но это мелочи, теперь начнётся самое крутое

В этом мире тело нам уже совсем никчему

Движения справа, слева, прямо есть и нету покоя

Побег от страшной реальности, но в полную тьму…

Твоя жизнь… Ты попал в театр теней.

Ты просто слеп и ты не смог найти себя в ней.

Ты прошёл её зря и, конечно, никого не любя.

Ты просто жалок, но мне вовсе не жаль тебя.

Я контролирую процесс, мои желания капризней

Император подсознания, Я диктую новый строй.

Я знаю, что оргазм здесь будет длиться ровно пол-жизни,

Но реальная жизнь меня уводит за собой…

Я вижу твои вены в синяках как от укусов,

Заплывшие глаза и перекошенный рот.

Я знаю — ты умерла, но в передозе есть и… плюс —

Я заберу твой дозняк, а ты не сделаешь аборт

Твоя жизнь… Ты попал в театр теней.

Ты просто слеп и ты не смог найти себя в ней.

Ты прошёл её зря и, конечно, никого не любя.

Ты просто жалок, но мне вовсе не жаль тебя.

Ты сам запер себя и сломал ключи,

Голос разума навсегда отключив.

Ты видишь только дерьмо и ненавидишь себя.

Ты просто жалок, но мне вовсе не жаль тебя.

Порожній погляд твоїх каламутно-героїнових очей

Пропонує мені теж потрапити у твоє царство,

Де правиш лише ти, де нікого, крім нас,

Передбачають творити в безповітряному просторі.

Ти кажеш, що це занадто складно для тебе,

Коли прокинувшись з ранку тебе ламає знову

І ти не знаєш, точно будеш ли до обіду жива,

І жити залишилося дня два, а в кращому випадку п'ять.

Я дізнався про таємницю,

Замурованої в темному склепі душі,

Що кричить відчайдушно

У байдужій, старій і пильній тиші.

Я розлив чашу вічності,

Розірвавши нескінченності ланцюг

Моє его мені вічно лестить,

Але я готовий все віддати, щоб ЦЕ мати.

Ми починаємо подорож зі звичайних процедур

Бодячий червону субстанцію розчином порошку.

Ти вводиш гостру сталь, вливаєш каламутну дурницю,

Коли послабиш ремінь — в ртуть зануриться голова.

І заливає мені очі і ніс важкою ртуттю,

Що раніше було ротом — тепер завалений грот

Нерозв'язна проблема зробити вдих на повні груди

І нереально говорити, як ніби штовхнули в живот

Начебто штовхнули в живот... як ніби штовхнули в живот...

Але це дрібниці, тепер почнеться найкрутіше

У цьому світі тіло нам вже зовсім нікчемному

Рухи справа, ліворуч, прямо є і немає спокою

Втеча від страшної реальності, але на повну пітьму...

Твоє життя… Ти потрапив у театр тіней.

Ти просто сліпий і ти не зміг знайти себе в ній.

Ти пройшов її даремно і, звичайно, нікого не люблячи.

Ти просто жалюгідний, але мені зовсім не шкода тебе.

Я контролюю процес, мої бажання примх

Імператор підсвідомості, Я диктую новий лад.

Я знаю, що оргазм тут триватиме рівно пів-життя,

Але реальне життя мене веде за собою...

Я бачу твої вени в синцях як від укусів,

Запливлі очі і перекошений рот.

Я знаю — ти померла, але в передозі є і… плюс —

Я заберу твій дозняк, а ти не зробиш аборт

Твоє життя… Ти потрапив у театр тіней.

Ти просто сліпий і ти не зміг знайти себе в ній.

Ти пройшов її даремно і, звичайно, нікого не люблячи.

Ти просто жалюгідний, але мені зовсім не шкода тебе.

Ти сам замкнув себе і зламав ключі,

Голос розуму назавжди відключивши.

Ти бачиш тільки лайно і ненавидиш себе.

Ти просто жалюгідний, але мені зовсім не шкода тебе.