Её ещё нет - E-SEX-T

Там с обратной стороны луны

я хотел бы остаться один

Где витают неясные сны

на просторах немых долин

Окунуться в источник грёз

и дороги назад не знать

И в железном сиянии звёзд

никогда не страдать

И не лгать и не любить

Ведь это всё приносит боль двоих

Тебя ещё не встретив даже

я прошу простить

Я не достоин даже снов твоих,

снов твоих, снов твоих.

Может взял бы тебя с собой,

но я знаю как любишь ты Мир реалий, дающих сбой,

мир в старинном грехе суеты

Там расчёт на замене чувств

и убийства заместо молитв

Там лишь пальцы в кулак согнув

можно верить что жив

Твои прекрасные глаза у лица

не понимают, всё же, слов моих

И я не верен никому до конца

Я не достоин даже снов твоих,

снов твоих, снов твоих.

Но простив индустрию лжи,

может я и вернусь назад

Где раскаянья нет, а жизнь —

лишь мучительно-медленный яд Не прощает того земля,

кто из воздуха замки лепил

Мне не нравится мир где я был осмеян за то Что любил в своих мечтах,

Но их не видел, не слышал зова их Все свои чувства я распял на крестах

Я не достоин даже слёз твоих,

слов твоих, снов твоих.

Там із зворотного боку місяця

я хотів би залишитися один

Де витають неясні сни

на просторах німих долин

Зануритися в джерело мрій

і дороги назад не знати

І в залізному сяйві зірок

ніколи не страждати

І не брехати і не любити

Адже це все приносить біль двох

Тебе ще не зустрівши навіть

я прошу пробачити

Я не вартий навіть снів твоїх,

снів твоїх, снів твоїх.

Може взяв би тебе з собою,

але я знаю як любиш ти Світ реалій, що дають збій,

світ у старовинному гріху суєти

Там розрахунок на заміні почуттів

і вбивства замість молитов

Там лише пальці в кулак зігнувши

можна вірити, що живий

Твої прекрасні очі в обличчя

не розуміють, все ж, слів моїх

І я не вірний нікому до кінця

Я не вартий навіть снів твоїх,

снів твоїх, снів твоїх.

Але пробачивши індустрію брехні,

може я і вернусь назад

Де каяття немає, а життя—

лише болісно-повільна отрута не прощає того земля,

хто з повітря замки ліпив

Мені не подобається світ де я був осміяний за то Що любив у своїх мріях,

Але х не бачив, не чув поклику їх Всі свої почуття я розіп'яв на хрестах

Я не вартий навіть сліз твоїх,

слів твоїх, снів твоїх.