ДЕЛОРИАН - Джарахов

Мы все чувствуем себя героями несчастного фильма.

От своих идеальных версий отличаемся сильно.

Так и выходит, что жизнь определяется, видимо,

Собственным набором сделанных неправильных выборов.

Забываю позвонить своим родителям вновь.

Потом, стыдно набирать, ведь не звонил так давно.

Я катаю снежный шар - неудача за неудачей.

Снова бросил курить и снова начал.

Эти стрелки так спешат.

Да, эти стрелки

Так спешат, будто боятся опоздать, е-е-е-е.

Нас затягивают снова, нас затягивают

Снова часовые пояса, е-е-е-е.

Все хотя бы раз мечтали, все хотя бы раз

Мечтали стать героем дня Сурка, е-е.

И нам не хватает времени подумать о времени,

Ну и пусть, сейчас такие времена, е-е.

И я сажусь в свой Делориан, де-де-Делориан,

Де-де-Делориан, просто закрывая глаза.

Де-Делориан, де-де-Делориан,

Де-де-Делориан, снова отправляюсь назад.

В свой Делориан, де-де-Делориан,

Де-де-Делориан, просто закрывая глаза.

Де-Делориан, де-де-Делориан,

Де-де-Делориан снова...

О всех своих мечтах мы говорим лишь в будущем времени,

Зная, что не отыщем на это в будущем времени.

Не веря в прошлую жизнь, и опять живём прошлым,

О настоящем будет время подумать немного позже.

Секундная стрелка пронзает моё сердце.

Выдыхаю и останавливаю время.

Ведь я живу только в нечастые моменты,

Когда помню то, что сейчас всё ахуенно.

Эти стрелки так спешат.

Да, эти стрелки

Так спешат, будто боятся опоздать, е-е-е-е.

Нас затягивают снова, нас затягивают

Снова часовые пояса, е-е-е-е.

Все хотя бы раз мечтали, все хотя бы раз

Мечтали стать героем дня Сурка, е-е.

И нам не хватает времени подумать о времени,

Ну и пусть, сейчас такие времена, е-е.

И я сажусь в свой Делориан, де-де-Делориан,

Де-де-Делориан просто закрывая глаза.

Де-Делориан, де-де-Делориан,

Де-де-Делориан, снова отправляюсь назад.

В свой Делориан, де-де-Делориан,

Де-де-Делориан просто закрывая глаза.

Де-Делориан, де-де-Делориан,

Де-де-Делориан снова...

Вновь поднимаясь вверх - вспомню, что зря спешил.

Останется на земле лишь огненный след от шин!

И я сажусь в свой Делориан, де-де-Делориан,

Де-де-Делориан просто закрывая глаза.

Де-Делориан, де-де-Делориан,

Де-де-Делориан, снова отправляюсь назад.

В свой Делориан, де-де-Делориан,

Де-де-Делориан просто закрывая глаза.

Де-Делориан, де-де-Делориан,

Де-де-Делориан снова...

Ми відчуваємо себе героями нещасного фільму.

Від своїх ідеальних версій відрізняємось сильно.

Так і виходить, що життя визначається, мабуть,

Власним набором неправильних виборів.

Забуваю зателефонувати своїм батькам знову.

Потім соромно набирати, адже не дзвонив так давно.

Я катаю снігову кулю – невдача за невдачею.

Знову кинув палити і знову почав.

Ці стрілки так поспішають.

Так, ці стрілки

Так поспішають, ніби бояться запізнитися, е-е-е-е.

Нас затягують знову, нас затягують

Знову часові пояси, е-е-е-е.

Усі хоча б раз мріяли, всі хоча б раз

Мріяли стати героєм дня Сурка, е-е.

І нам не вистачає часу подумати про час,

Ну і нехай, зараз такі часи, е-е.

І я сідаю у свій Делоріан, де-де-Делоріан,

Де-де-Делоріан, просто заплющуючи очі.

Де-Делоріан, де-де-Делоріан,

Де-де-Делоріан, знову вирушаю назад.

У свій Делоріан, де-де-Делоріан,

Де-де-Делоріан, просто заплющуючи очі.

Де-Делоріан, де-де-Делоріан,

Де-де-Делоріан знову...

Про всі свої мрії ми говоримо лише в майбутньому,

Знаючи, що не знайдемо на це майбутнього часу.

Не вірячи в минуле життя, і знову живемо минулим,

Про цей час буде подумати трохи пізніше.

Секундна стрілка пронизує моє серце.

Видихаю і зупиняю час.

Адже я живу тільки в нечасті моменти,

Зараз все погано.

Ці стрілки так поспішають.

Так, ці стрілки

Так поспішають, ніби бояться запізнитися, е-е-е-е.

Нас затягують знову, нас затягують

Знову часові пояси, е-е-е-е.

Усі хоча б раз мріяли, всі хоча б раз

Мріяли стати героєм дня Сурка, е-е.

І нам не вистачає часу подумати про час,

Ну і нехай, зараз такі часи, е-е.

І я сідаю у свій Делоріан, де-де-Делоріан,

Де-де-Делоріан просто заплющуючи очі.

Де-Делоріан, де-де-Делоріан,

Де-де-Делоріан, знову вирушаю назад.

У свій Делоріан, де-де-Делоріан,

Де-де-Делоріан просто заплющуючи очі.

Де-Делоріан, де-де-Делоріан,

Де-де-Делоріан знову...

Знову піднімаючись угору – згадаю, що дарма поспішав.

Залишиться на землі лише вогняний слід від шин!

І я сідаю у свій Делоріан, де-де-Делоріан,

Де-де-Делоріан просто заплющуючи очі.

Де-Делоріан, де-де-Делоріан,

Де-де-Делоріан, знову вирушаю назад.

У свій Делоріан, де-де-Делоріан,

Де-де-Делоріан просто заплющуючи очі.

Де-Делоріан, де-де-Делоріан,

Де-де-Делоріан знову...