Under the Grey Banner - Dragonland

Facing the northwinds

On high ground we stand

In the air a thousand banners

Flying the honour

Of peoples joined in bitter strife

Darkened green for the wood-elves

Crimson red for dwarven lords

Deep azure blue for men with the hearts to defy

Brass horns are sounding

We drink our last ale

Filled with cold determination

Praising the ancients

As dark lines spill out on the plains

See the view stretched before me

It’s familiar somehow

Why am I here?

Why was I sent to this trial?

["The mounted knights of free men long fought on the flanks of the King’s army,

greatly decimating the dark one’s numbers.

The dwarven bersekers charged

towards the forest of grey banners, as they had once stormed the orcish hordes,

while covered by millions of elven arrows.

After one full day of battle,

both armies were brought down to a quarter of their initial strength,

and as the army of twisted men were nearly routed came the final and ultimate

sign of the King’s treachery.

On the horizon there was now a sight not seen by

men for a hundred years;

a great dark and twisted army of orcs, goblins and

netherkind, brought there by an unholy covenant with he who was once their

destroyer.

Led by the terrible warsong of Gargoth the Orcish Lord,

the black lines engulfed both armies with intent of utter annihilation."

«Fueled by cries and scent of slaughter, fall before the orcish march!

Now our armies will rend flesh from bone

Throne of bones, its lord has spoken, foul beasts take all that remain

Now my children we shall drink their blood!»

«With all hope nearly gone and facing complete destruction, the Islander were

forced to seek out and challenge his brother, the fallen King of the West and

menace of Westmar.

into single combat"]

You think you can stand before me?

You are mistaken!

No!

I’m filled with the wrath of a god

Ignited by a righteous flame!

See how you’re burning with zeal, and yet so unknowing!

Die!

I make you pay for your crimes, red, the grey banner dyed!

With steel I will redeem

For I know what I’ve seen in my dreams

One brother has to find his demise

Fool!

Can’t you see

That you were sent to perish before me?

See the blackness for my eyes

How can this be

Were the scriptures all lies?

Oh bewildered horizon…

What?

What is this?

Who is this girl, who dares to strike me?

Take my life for another’s

Now fall!

As he has recovered…

So we are free

Wake from a dream

Glorious deed

But she’s lost unto me

See, all will rise

From lands to the sea

But forever she’ll live on in my memory

Звернена до північних вітрів

Ми стоїмо на висоті

У повітрі тисяча банерів

Політ на честь

Народів, об’єднаних у запеклій сварці

Темно-зелений для лісових ельфів

Багряно-червоний для лордів гномів

Насичений блакитний синій для чоловіків із серцем, якому можна кинути виклик

Звучать медні роги

Ми п’ємо наш останній ель

Наповнений холодною рішучістю

Вихваляючи стародавніх

Як темні лінії розливаються на рівнини

Подивіться на краєвид, що розкинувся переді мною

Це якось знайоме

Чому я тут?

Чому мене відправили на це випробування?

["Кінні лицарі вільних людей довго билися на флангах армії короля,

значно знижуючи цифри темного.

Гномські берсекери кинулися в атаку

до лісу сірих прапорів, як колись вони штурмували орки орків,

будучи покритий мільйонами ельфійських стріл.

Після одного повного дня битви,

обидві армії були скорочені до чверті своєї початкової сили,

і коли армія викручених людей була майже розбита, настав остаточний і остаточний результат

ознака зради короля.

Тепер на горизонті з’явилося видовище, якого не бачив

чоловіки протягом ста років;

 велика темна й викривлена ​​армія орків, гоблінів і

нікого, принесеного туди несвятою угодою з тим, кто колись був їхнім

руйнівник.

На чолі жахливої ​​бойової пісні Гарґота, володаря орків,

чорні лінії охопили обидві армії з наміром повного знищення».

«Наповнений криком і запахом різанини, падайте перед походом орків!

Тепер наші армії відірвуть плоть від кісток

Трон кістків, його володар сказав, нечисті звірі забирають усе, що залишилося

Тепер, діти мої, ми будемо пити їхню кров!»

«Острів’яни, маючи майже втрачену надію та загрожуючи повним знищенням, були

змушений розшукувати свого брата, загиблого короля Заходу та кинути виклик

загроза Вестмара.

в єдиний бій"]

Ти думаєш, що можеш стояти переді мною?

Ви помиляєтесь!

Ні!

Я сповнений гніву бога

Запалена праведним полум’ям!

Подивіться, як ви горите завзяттям, і водночас такий несвідомий!

Помри!

Я примушу вас заплатити за свої злочини, червоний, сірий прапор пофарбований!

Сталлю я викуплю

Бо я знаю, що бачив у снах

Один брат повинен знайти свою смерть

Дурень!

Ви не бачите

Що вас послали загинути переді мною?

Побачте чорноту для моїх очей

Як це може бути?

Чи всі Писання були брехнею?

О, спантеличений горизонт…

Що?

Що це?

Хто ця дівчина, яка сміє вдарити мене?

Візьми моє життя за чуже

А тепер падай!

Оскільки він одужав…

Тож ми вільні

Прокинутися від сну

Славний вчинок

Але вона втрачена для мене

Бачиш, усі піднімуться

Від земель до моря

Але вічно вона житиме в моїй пам’яті