The Return to the Ivory Plains - Dragonland

The dawn draws near as we break our

Camp Wiping the dew from my hair

Gripping the hilt of the sword on my hip

Trying to brace myself

Will we break and fall apart?

No, we will crush the hordes once and

For all will we stand victorious?

Yes, we shall win this war in the name of Light

The view before me seems familiar

Somehow But the memories aren’t

mine

thousands and thousands of feet, the

ground’s shaking The fate of all will be decided, the charge begins

The dwarven berserkers charge the horde

Elves cover their backs with arrows

Our steelclad horsemen keep striking the

Flanks It seems we’re gonna win

Heads are rolling on the plains

This time we’ll end the threat of the

Orcish march The Ivory plains are

drenched in blood

Screams of the dying sends shivers down

My spine

The view before me seems familiar

Somehow Are these memories really

Mine?

Thrust and then parry, endless

The battle seems Then finally they’re pulling back

For a brief moment all is calm

I give the signal for the hunt to begin

No one of them must survive, stay

alive

They will die in the name of light

The view before me is so unfamiliar

It doesn’t match my memories

Thousands and thousands of bodies

Lay still Now we will teach the Dark

Lord to feel fear

Світанок наближається, коли ми розриваємо

Табір Витираю росу з волосся

Стискаю рукоять меча на мому стегні

Намагаюся підкріпитися

Ми зламаємось і розпадемося?

Ні, ми розгромимо орди раз і

Чи за всіх ми переможемо?

Так, ми виграємо цю війну в ім’я Світла

Вид переді мною здається знайомим

Якось, але спогади ні

Шахта

тисячі й тисячі футів,

трясіння землі. Доля всіх буде вирішена, почнеться заряд

Гноми-берсерки атакують орду

Ельфи прикривають спини стрілами

Наші сталеві вершники продовжують вражати

Фланги Здається, ми переможемо

Голови котяться по рівнинах

Цього разу ми покінчимо із загрозою 

Похід орків Рівнини Слонової кістки є

залитий кров’ю

Крики вмираючого викликають тремтіння

Мій хребет

Вид переді мною здається знайомим

Якось чи справді ці спогади

Шахта?

Проштовхувати, а потім парирувати, нескінченно

Здається, що бій нарешті відступає

На коротку мить все заспокоюється

Я даю сигнал для початку полювання

Ніхто з них не повинен вижити, залишитися

живий

Вони помруть в ім’я світла

Вид переді мною такий незнайомий

Це не відповідає моїм спогадам

Тисячі й тисячі тіл

Заспокойся. Зараз ми навчаємо Темну

Господи, щоб відчути страх