A Thousand Towers White - Dragonland

I raise up my head and gaze upon silvery seashores

With the sand on my feet and with the sun on my back

For days the coast leads my journey shining in the misty dew I see

There, a thousand spires

Glowing like fire in the sun

I see them rising o’er these open plains

And I know I shall remember forever

How I saw a thousand towers white

When young I was told

Of a city of might and of honour

An empire’s crown, as powerful as it was feared

And now as I stand before her

I set my eyes upon a waking dream

There, a thousand spires

Gleaming like ice in the sun

I see them rising o’er these open plains

And I know I shall remember forever

How I saw a thousand towers white

Mirrorlike gates stretch before me

Blazing serene in the dawn

Split open for vast lines of many men

I gaze beyond in bewilderment

Shattered hearts and dreams

Crushed by grievous tyranny

Crumbling homes and screams

Among corrupted industry

A sinister reign

Brother is turned against brother

Irrational fear enslaved the dwarves and the elves

What lies beyond such opression?

Shining towers cast a shade on me

There, a thousand spires

Glowing like fire in the sun

But I see no honour in these broken men

Yet I know I will remember forever

How I saw a thousand towers white

Я піднімаю голову і дивлюся на сріблясті береги моря

З піском на ногах і сонцем на спині

Днями берег веде мою подорож, сяючи в туманній росі, яку я бачу

Там тисяча шпилів

Світиться, як вогонь на сонці

Я бачу, як вони піднімаються над цими відкритими рівнинами

І я знаю, що буду пам’ятати назавжди

Як я бачив тисячу веж білими

Коли я був молодим, мені сказали

Місто могутності й честі

Корона імперії, настільки ж могутня, як її боялися

А тепер, коли я стою перед нею

Я дивлюся на сон наяву

Там тисяча шпилів

Блищить, як лід на сонці

Я бачу, як вони піднімаються над цими відкритими рівнинами

І я знаю, що буду пам’ятати назавжди

Як я бачив тисячу веж білими

Переді мною тягнуться дзеркальні ворота

Сяючи безтурботний на світанку

Відкритий для величезних шеренг із багатьох чоловіків

Я розгублено дивлюся далі

Розбиті серця і мрії

Розгромлений тяжкою тиранією

Розвалюються будинки і кричить

Серед корумпованої промисловості

Зловмисне правління

Брат навертається проти брата

Ірраціональний страх поневолив гномів і ельфів

Що лежить за межами такого гноблення?

Сяючі вежі кидають на мене тінь

Там тисяча шпилів

Світиться, як вогонь на сонці

Але я не бачу честі в цих зламаних чоловіках

Але я знаю, що запам’ятаю назавжди

Як я бачив тисячу веж білими