The Little White Road - Donovan

Oh the little white road climbs over the hill,

My feet they must follow, they cannot be still,

Must follow and follow though far it may roam.

Oh little white road you will never come home.

Oh, the hills they are patient and steadfast and wise,

They look over the valleys and up to the skies,

But the little white road scrambles up them and over.

Oh, little white road you are ever the rover.

I fain would go with you right down to the sea

Where a ship with white sails would be waiting for me,

Go sailing and sailing to strange lands afar

Where deserts and forests and lost cities are.

But when I grew weary of my gypsying ways

I’d sail home again for to end all my days

In the little grey cottage, beside the grey hill.

But you, little road, would be wandering still

О, маленька біла дорога піднімається через пагорб,

За моїми ногами вони повинні йти, вони не можуть бути нерухомими,

Має слідувати й слідувати, хоч далеко може блукати.

О, біла дорога, ти ніколи не повернешся додому.

О, пагорби вони терплячі, стійкі й мудрі,

Вони дивляться на долини й до неба,

Але маленька біла дорога підіймає їх і знову.

О, біла дорога, ти завжди марсохід.

Я хотів би піти з тобою прямо до моря

Де на мене чекав би корабель з білими вітрилами,

Відправляйтеся в далекі дивні країни

Де пустелі, ліси і загублені міста.

Але коли я втомився від своїх циганських способів

Я б знову поплив додому, щоб закінчити всі свої дні

У маленькому сірому котеджі, біля сірого пагорба.

Але ти, дорога, блукав би досі