Женщина моя - Дмитрий Прянов

Я помню эту встречу

И звездопад ночной,

И предсказать не мог, какая будет боль.

В ее зовущем взгляде любви не распознал

И лишь ее я чувствами играл.

Припев:

Женщина моя, женщина моя,

Прости, что чувство было не взаимно.

Ты мой талисман, ты мой талисман.

В душе храню, как память твое имя.

Зачем я так жестоко прогнал судьбу свою,

Но почему не понял сразу, что люблю.

А в памяти остался ее зовущий взгляд,

Как жаль, что не вернуть его назад.

Я пам'ятаю цю зустріч

І звездопад нічний,

І передбачити не міг, який буде біль.

В ї звучому погляді кохання не розпізнав

І лиш її я почуттями грав.

Приспів:

Жінка моя, жінка моя,

Вибач, що почуття було не взаємне.

Ти мій талісман, ти мій талісман.

В душі зберігаю, як пам'ять твоє ім'я.

Навіщо я так жорстоко прогнав долю свою,

Але чому не зрозумів відразу, що люблю.

А в пам'яті залишився її звучий погляд,

Як шкода, що не повернути його назад.