Я небу кричу - Дмитрий Климашенко

Я всё ещё люблю, а ты,

а ты на самом деле не умеешь врать…

играть в любовь устала незаметно ты…

время дало понять…

прощай, я небу кричу, у неба прошу — отпустить мою любовь мне силы дай…

я небу кричу, я тихо молчу… обрываю моей любви струну…

приходишь и уходишь ты,

а я на самом деле не пойму зачем…

не стал ведь я художником твоей судьбы…

ложь получив в замен…

прощай, я небу кричу, у неба прошу — отпустить мою любовь мне силы дай…

я небу кричу, я тихо молчу… обрываю моей любви струну…

«уйди"я тихо прошепчу,

и каплей на словах застынет эта боль…

стрелу из сердца временем освобожу,

ту, что зовут ЛЮБОВЬ…

прощай, я небу кричу, у неба прошу — отпустить мою любовь мне силы дай…

я небу кричу, я тихо молчу… обрываю…

прощай, я небу кричу, у неба прошу…

я небу кричу, я тихо молчу…

обрываю моей любви струну…

обрываю моей любви струну…

Я все ще люблю, а ти,

а ти насправді не вмієш брехати...

грати в любов втомилася непомітно ти...

час дав зрозуміти…

прощай, я небу кричу, у неба прошу — відпустити моє кохання мені сили дай…

я небу кричу, я тихо мовчу… обриваю моєї любові струну…

приходиш і йдеш ти,

а я насправді не розумію навіщо…

адже я не став художником твоєї долі.

брехня отримавши на зміну…

прощай, я небу кричу, у неба прошу — відпустити моє кохання мені сили дай…

я небу кричу, я тихо мовчу… обриваю моєї любові струну…

«Іди» я тихо прошепчу,

і краплів на словах застигне цей біль...

стрілу із серця часом звільню,

ту, що звуть КОХАННЯ…

прощай, я небу кричу, у неба прошу — відпустити моє кохання мені сили дай…

я небу кричу, я тихо мовчу… обриваю…

прощай, я небу кричу, у неба прошу...

я небу кричу, я тихо мовчу…

обриваю моєї любові струну…

обриваю моєї любові струну…