Прощальный ужин - Дмитрий Климашенко

Сидим мы в баре в тишине и смотрим друг на друга.

За нашу страстную любовь бокал я молча пью я.

Припев:

Я знаю, я уже не тот, кто нам счастья нужен.

А кто другой, пусть подождет, пока закончим ужин.

Я знаю, я уже не тот, кто нам счастья нужен.

А кто другой, пусть подождет, пока закончим ужин.

Волна уныло бьет по дну, остатками не кружа.

Мы пригласили тишину за наш прощальный ужин.

Припев:

Я знаю, я уже не тот, кто нам счастья нужен.

А кто другой, пусть подождет, пока закончим ужин.

Я знаю, я уже не тот, кто нам счастья нужен.

А кто другой, пусть подождет, пока закончим ужин.

Соло.

Я знаю, я уже не тот, кто нам счастья нужен.

А кто другой, а кто другой, а кто другой, (а кто другой), пусть подождет.

Я знаю, я уже не тот, кто нам счастья нужен.

А кто другой, пусть подождет, пока закончим ужин.

Сидимо ми в барі в тиші і дивимося один на одного.

За наше пристрасне кохання келих я мовчки п'ю я.

Приспів:

Я знаю, я вже не той, хто нам щастя потрібен.

А хто інший, нехай почекає, поки закінчимо вечерю.

Я знаю, я вже не той, хто нам щастя потрібен.

А хто інший, нехай почекає, поки закінчимо вечерю.

Хвиля похмуро б'є по дні, залишками не круга.

Ми запросили тишу за нашу прощальну вечерю.

Приспів:

Я знаю, я вже не той, хто нам щастя потрібен.

А хто інший, нехай почекає, поки закінчимо вечерю.

Я знаю, я вже не той, хто нам щастя потрібен.

А хто інший, нехай почекає, поки закінчимо вечерю.

Соло.

Я знаю, я вже не той, хто нам щастя потрібен.

А хто інший, а інший, а інший, (хто інший), нехай почекає.

Я знаю, я вже не той, хто нам щастя потрібен.

А хто інший, нехай почекає, поки закінчимо вечерю.