Quand les cailleras prient - Dinos

Quand les cailleras prient, il pleut au paradis

Quelques rhumatismes, car la rue m’attriste

Chez nous, je… c’est beaucoup trop dur à dire

Mais on regrette jamais rien, Edith Piaf, Lunatic

Quand les cailleras prient, il pleut au paradis

Quelques rhumatismes, car la rue m’attriste

Chez nous, je… c’est beaucoup trop dur à dire

Mais on regrette jamais rien, yah

«Salat janaza» au moins une fois par mois

Au moins zéro fois par mort naturelle, au moins une fois par balle

Mon quartier, c’est la guerre, y’a rien d’neuf à La Courneuve

Ça fait deux ans qu’l’ancien premier d’ma classe est à Fleury pour meurtre

Si j’aurais grandi ailleurs, j’me demande c’que j’aurais été

J’dis «si j’aurais» parce que c’est comme ça qu’on parle dans ma cité

On pense qu'à faire l’argent, l’hiver, l’automne, l'été

On pensera au bonheur une fois qu’nos parents s’ront plus endettés

Mentir ne sert à rien, j’te dis qu'ça va mais regarde-moi, est-c'que j’ai l’air

de quelqu’un qui va bien?

Pourquoi j’suis v’nu sur Terre, quelle est ma mission?

J’pense à changer ma vision, p’t-être même changer d’religion

Encore un tête-à-tête, au milieu du square, le plus grand magasin d’ma ville

ferme à midi du soir

Comme dit Socrate: «Fais confiance à Dieu mais ferme ta portière»

J’rappe des couplets d’Nubi comme s’ils étaient sortis hier

Des sortilèges, jetés par des tantes au bled, on est africains, tu sais on a

d'étranges problèmes

Et j’bombe le torse, j’aurai pas d’héritage à part une maison à Douala,

que mes oncles voudront m’prendre de force

Faut l’voir pour le croire, j’veux rien voir, j’veux rien croire

On dit souvent «au r’voir» aux gens qu’on pense jamais revoir

Je sais qu’t’as vu qu’j’ai pas pleuré à ton deuil

Mais c’est encore pire que ça parce que j’brûlais d’l’intérieur

Quand les cailleras prient, il pleut au paradis

Quelques rhumatismes, car la rue m’attriste

Chez nous, je… c’est beaucoup trop dur à dire

Mais on regrette jamais rien, Edith Piaf, Lunatic

Quand les cailleras prient, il pleut au paradis

Quelques rhumatismes, car la rue m’attriste

Chez nous, je… c’est beaucoup trop dur à dire

Mais on regrette jamais rien, yah

Le quartier, le rap, juste un entre-deux

On n’est pas des voyous, c’est c’qui nous rend plus dangereux

J’pensais qu’si j’avais d’l’argent, j’voudrais sauver l’monde

Maintenant qu’j’commence à en avoir, j’veux juste me sauver d’ce monde

La nuit on parle moins, pourquoi utiliser tes poings comme une arme quand t’as

une arme de poing, regarde bien

Quand tu l’as jamais eue, tu peux pas perdre la raison

J’ai traîné toute ma jeunesse comme si j’avais pas d’maison

Samuel Eto’o dans l’sang, courir comme un noir pour vivre comme un blanc

Putain d’merde, yah, tu peux pas comprendre, nan

Tu peux pas comprendre car j’veux pas qu’tu comprennes et même si tu comprends,

garde tous tes conseils

J’parle en palpitant, en balbutiant, il m’a fallu des chaînes en or pour me

rendre compte que j’suis esclave du temps

Ma peine me suit partout, j’aime pas les gens heureux parce qu’ils m’rappellent

qu’en c’moment, moi, j’l’suis pas trop

En un éclair, si tu m’demandes c’que j’fais dans la vie, j’te dirais que j’fais

tout c’que j’m'étais juré d’jamais faire

Ma couleur fait peur, rarement mal accompagné, souvent l’mauvais accompagnateur

Mais de quoi t’as peur?

Quand les cailleras prient, il pleut au paradis

Quelques rhumatismes, car la rue m’attriste

Chez nous, je… c’est beaucoup trop dur à dire

Mais on regrette jamais rien, Edith Piaf, Lunatic

Quand les cailleras prient, il pleut au paradis

Quelques rhumatismes, car la rue m’attriste

Chez nous, je… c’est beaucoup trop dur à dire

Mais on regrette jamais rien

Je t’aime

Коли кальєри моляться, на небі йде дощ

Якийсь ревматизм, бо мене засмучує вулиця

З нами, я... це занадто важко сказати

Але ми ніколи ні про що не шкодуємо, Едіт Піаф, Лунатик

Коли кальєри моляться, на небі йде дощ

Якийсь ревматизм, бо мене засмучує вулиця

З нами, я... це занадто важко сказати

Але ми ніколи ні про що не шкодуємо, ага

«Салат джаназа» не рідше одного разу на місяць

Принаймні нуль разів за природну смерть, принаймні один раз за постріл

У моєму районі війна, в Ла-Курнев немає нічого нового

Минуло два роки, як колишній перший із мого класу перебуває у Флері за вбивство

Якби я виріс деінде, мені цікаво, ким би я був

Я кажу «якби я хотів», бо так у нас розмовляють у моєму місті

Ми думаємо тільки про заробіток взимку, осінь, літо

Ми подумаємо про щастя, коли наші батьки будуть більше в боргах

Брехати марно, я вам кажу, що це добре, але подивіться на мене, чи я схожий

в когось добре?

Чому я прийшов на Землю, яка моя місія?

Я думаю змінити своє бачення, можливо, навіть змінити релігію

Ще один тет-а-тет, посеред площі, найбільший магазин у моєму місті

закривається опівдні ввечері

Як сказав Сократ: «Довіряй Богу, але зачиняй свої двері»

Я читаю реп-вірші з Nubi, ніби їх випустили вчора

Заклинання, накладені тітками вдома, ми африканці, ви знаєте, що ми маємо

дивні проблеми

І я надуваю груди, у мене не буде жодного спадку, крім будинку в Дуалі,

що дядьки захочуть мене силою взяти

Ви повинні побачити це, щоб повірити, я не хочу нічого бачити, я не хочу ні в що вірити

Ми часто говоримо «до побачення» з людьми, яких ніколи більше не побачимо

Я знаю, ти бачив, що я не плакав у твоїй жалобі

Але це ще гірше, тому що я горів всередині

Коли кальєри моляться, на небі йде дощ

Якийсь ревматизм, бо мене засмучує вулиця

З нами, я... це занадто важко сказати

Але ми ніколи ні про що не шкодуємо, Едіт Піаф, Лунатик

Коли кальєри моляться, на небі йде дощ

Якийсь ревматизм, бо мене засмучує вулиця

З нами, я... це занадто важко сказати

Але ми ніколи ні про що не шкодуємо, ага

Околиці, реп, лише проміжне місце

Ми не головорізи, це те, що робить нас небезпечнішими

Я думав, що якби у мене були гроші, я б хотів врятувати світ

Тепер, коли у мене почалося щось, я просто хочу втекти з цього світу

Вночі ми менше говоримо, навіщо використовувати кулаки як зброю, коли є

пістолет, подивіться добре

Коли у вас його ніколи не було, ви не можете втратити розум

Я тягнув всю свою молодість, як не маю дому

Семюель Ето'о в крові, бігай як чорний, щоб жити як білий

Чорт, ну, ти не можеш зрозуміти, нє

Ви не можете зрозуміти, тому що я не хочу, щоб ви розуміли, і навіть якщо ви розумієте,

дотримуйся всіх своїх порад

Я говорю пульсуюче, заїкаючись, мені потрібні були золоті ланцюги, щоб мене дістати

усвідомлюю, що я раб часу

Мій біль переслідує мене всюди, я не люблю щасливих людей, тому що вони мені нагадують

що зараз, я не забагато

Миттєво, якщо ви запитаєте мене, чим я заробляю на життя, я скажу вам, чим я займаюся

все, що я поклявся, що ніколи не зроблю

Мій колір страшний, рідко погано супроводжується, часто поганий супутник

Але чого ти боїшся?

Коли кальєри моляться, на небі йде дощ

Якийсь ревматизм, бо мене засмучує вулиця

З нами, я... це занадто важко сказати

Але ми ніколи ні про що не шкодуємо, Едіт Піаф, Лунатик

Коли кальєри моляться, на небі йде дощ

Якийсь ревматизм, бо мене засмучує вулиця

З нами, я... це занадто важко сказати

Але ми ніколи ні про що не шкодуємо

я тебе люблю