Пончики - Дымовая Завеса

В пропитанных дымом машинах

Потягивая пиво-

Вскрываем новые патроны

Крупного калибра.

Слегка крепленый дым.

Приятные рингтоны телефона.

Строго на своих волнах

На лонах городского фона.

Снова здесь двое

С признаками интеллекта.

Поглощают лучи

Ночного ультрафиолета.

В городе дорог, барыг, «колес"и «паровозов»,

пафосных сосок, с задранным носом, просто.

В шкафу давно мои «трубы"люблю кеды Puma.

Не слушаю Серегу и группу Уматурман.

Я даже не знаю кто-кого ебал на Фабрике

И дом 2, с дочкой Собчака, меня не радует.

И пусть, наверное, для многих я буду гадом,

Но пацаны я никогда не смотрел «Бригаду».

Не прет фильм «Укуренные».

Видно плохо с юмором.

И не стремлюсь быть похожим

На героев «Бумер"'а.

Не думаю, что вторая часть

Будет лучше первой,

Хотя «семерку"поменяют на X5, наверное.

Наверно ты заметил — это не 50центов

И, конечно, не R’n’B и не танцхол от Децла.

Не посещаю фесты лета и тем более

Я никогда не видел вашего Пашу — фейсконтроля.

Пускаем кольца.

Качаем днем или ночью.

Любим девочек.

Нарезаем «точки"точно.

Тачка, пропитанная дымом, у обочины.

-Парни, а есть пончики?

-Были, но закончились.

Lexus

Лабиринты -лиры.

Открыты новые пути.

В конце тоннеля свет.

Сверхновые источники-точно.

Ультразвук сигналами слышу я: импульсы… импульсы…

Перепонки струнами.

Подача смысла из недр в подсознание, в мысли.

Бумага, ручка.

Дальше написание символов истинных,

Чья магия бесконечна.

Их сила неоспорима.

Жизнь их -это вечность.

Они берут свое начало где-то на рассвете.

Несут частицы меня туда, где ветер

Сеет семена ганджи, где солнце, пляжи.

Где в лютых холод-снег зимуют мысли наши.

Но что же будет дальше со мною когда,

Восемь темных лет в коридоре Groud 'а.

Новые правила диктует Rap-сцены.

Все больше этикеток новых -логотипов с ценами.

Но наша тача мчится дальше —

Это полюбому.

Слава Богу вместе,

Пока делаем что-то новое.

Смолим сигары новые.

Крепче тех, что прежние.

Задаем свой ритм.

Создаем свое движение.

Пускаем кольца.

Качаем днем или ночью.

Любим девочек.

Нарезаем «точки"точно.

Тачка, пропитанная дымом, у обочины.

-Парни, а есть пончики?

-Были, но закончились.

Slim:

Место дислокации: Страстной бульвар, дом 13,

Пушкинская станция.

Толпы иностранцев в сланцах.

Офисы.

Петровка 3 и 8, когда холода зимой

Или поздней осенью.

Капюшоны, бейсболки, стопки водки

И рэпчик необходимый для любой тусовки.

И кто же это все придумал?

Я уже не помню.

Снова двери с кодом, лифты, звонки, коридоры.

Lexus

Те кто остались верными из тех не многих.

Верными тому, что делали на той самой дороге.

По которой от истоков на коленях позком ползли,

Вперед, держась за стрелки времени.

Желание быть первыми слепило по началу.

Потом хотелось денег много -считали гонорары.

Третья ступень делали что нам нравится.

Теперь кажется все.

Привычкой осталось.

Пускаем кольца.

Качаем днем или ночью.

Любим девочек.

Нарезаем «точки"точно.

Тачка, пропитанная дымом, у обочины.

-Парни, а есть пончики?

-Были, но закончились.

У просочених димом машинах

Потягуючи пиво-

Розкриваємо нові патрони

Великий калібр.

Трохи кріплений дим.

Приємний рінгтон телефону.

Суворо на своїх хвилях

На лонах міського фону.

Знову тут двоє

З ознаками інтелекту.

Поглинають промені

Нічного ультрафіолету.

У місті доріг, бариг, «колес» і «паровозів»,

пафосних сосок, із задертим носом, просто.

У шафі давно мої «труби» люблю кеди Puma.

Не слухаю Серьогу і групу Уматурман.

Я навіть не знаю хто-кого ебал на Фабриці

І будинок 2, з дочкою Собчака, мене не радує.

І нехай, напевно, для багатьох я буду гадом,

Але пацани я ніколи не дивився «Бригаду».

Не прет фільм «Закурені».

Видно погано з гумором.

І не намагаюся бути схожим

На героїв «Бумер'а.

Не думаю, що друга частина

Буде краще за першу,

Хоча «сімку» поміняють на X5, напевно.

Напевно ти помітив — це не 50центів

І, звичайно, не R'n'B і не танцхол від Детла.

Не відвідую фести літа і тим більше

Я ніколи не бачив вашого Пашу — фейсконтролю.

Пускаємо кільця.

Качаємо вдень чи вночі.

Любимо дівчаток.

Нарізаємо "точки" точно.

Тачка, просякнута димом, у ¦бочини.

-Хлопці, а є пончики?

-Були, але закінчилися.

Lexus

Лабіринти-ліри.

Відкрито нові шляхи.

Наприкінці тунелю світло.

Наднові джерела точно.

Ультразвук сигналами я чую: імпульси… імпульси…

Перетинки струнами.

Подача сенсу з надр у підсвідомість, думки.

Папір, ручка.

Далі написання істинних символів,

Чия магія нескінченна.

Їхня сила незаперечна.

Життя їх—це вічність.

Вони беруть свій початок десь на світанку.

Несуть частки мене туди, де вітер

Сіє насіння ганджі, де сонце, пляжі.

Де в лютих холод-сніг зимують наші думки.

Але що буде далі зі мною коли,

Вісім темних років у коридорі Groud'а.

Нові правила диктує Rap-сцени.

Все більше етикеток нових -логотипів з цінами.

Але наша тача мчить далі —

Це будь-кому.

Слава Богу разом,

Поки що робимо щось нове.

Смолимо сигари нові.

Міцніші за ті, що колишні.

Задаємо свій ритм.

Створюємо свій рух.

Пускаємо кільця.

Качаємо вдень чи вночі.

Любимо дівчаток.

Нарізаємо "точки" точно.

Тачка, просякнута димом, у ¦бочини.

-Хлопці, а є пончики?

-Були, але закінчилися.

Slim:

Місце дислокації: Пристрасний бульвар, будинок 13,

Пушкінська станція.

Натовпи іноземців у сланцях.

Офіси.

Петрівка 3 та 8, коли холоду взимку

Або пізно восени.

Капюшони, бейсболки, стопки горілки

І ріпчик необхідний для будь-якої тусовки.

І хто що це все вигадав?

Я вже не пам'ятаю.

Знову двері з кодом, ліфти, дзвінки, коридори.

Lexus

Ті, хто залишилися вірними з тих небагатьох.

Вірними тому, що робили на тій самій дорозі.

По якій від витоків на колінах пізком повзли,

Вперед, тримаючись за стрілки часу.

Бажання бути першими зліпило спочатку.

Потім хотілося грошей багато - вважали гонорари.

Третій ступінь робили, що нам подобається.

Тепер все здається.

Звичкою лишилося.

Пускаємо кільця.

Качаємо вдень чи вночі.

Любимо дівчаток.

Нарізаємо "точки" точно.

Тачка, просякнута димом, у ¦бочини.

-Хлопці, а є пончики?

-Були, але закінчилися.