По ходу решаем - Дымовая Завеса

Я вспоминаю как сегодня, как сейчас

Это как будто какой-то сон, как сон

Сколько новых дней мне заготовила судьба?

А сколько было прожито-со счёта сбился…

Как сможешь в пустую свою жизнь прожигать,

Теряя часы, недели, годы…

Так мало можно вспомнить, куда всё подевалось,

Любовь надежды, ни капли не осталось.

Воспоминания как будто кадры кинопленки,

Сегодня 25, вчера ещё ребёнок.

Носимся по крыше, коленки разбиваем

Пацаны метр ростом на школу забиваем,

Тарзанка в овраге, мафон кассеты с рэпом

Жвачек полные карманы и сигареты…

Время пролетало, на улице гуляли,

День за днём росли, не замечали

Не успели оглянутся-уж за порогом школа

Вечер выпускной и дальняя дорога,

Длинною ровно в жизнь и ни на метр меньше,

У каждого своя и ничего здесь не поделаешь,

Знать бы сколько ям ещё на моём пути,

В какую упадёшь, какую можно обойти…

Что впереди не знаю,

Не жду и не гадаю.

Пока за спиной только годы прожитые нами,

Если есть что-то в кармане, нормально,

А как дальше, по ходу решаем.

Что впереди не знаю,

Не жду и не гадаю.

Пока за спиной только годы прожитые нами,

Если есть что-то в кармане, нормально,

А как дальше, по ходу решаем.

Я устал от людей напичканных ложью по уши,

Может станет лучше если продать душу?

Развеять мысли по ветру как пепел сигареты,

Забить на всё и больше не искать ответы.

Я устал от друзей, что извиняются по пьяни

За столом в пьяном угаре, где правда я не знаю.

В мутном стакане, наполненном до края,

А может просто в том, что я жизнь прожигаю.

Меня уже некто не ждёт, так холодно в квартире,

Сижу смотрю на звёзды, ищу в себе силы

Заливаюсь пивом, вырубаю рэп иду спать

Какая погода на завтра, мне наплевать…

Давно не плачу, наверно это лишнее

Беру только то, что можно взять от это жизни

Позабыты все молитвы, за деньги проданы, убиты

Не знаю будет всё хуёво или есть выход

Что впереди не знаю,

Не жду и не гадаю.

Пока за спиной только годы прожитые нами,

Если есть что-то в кармане, нормально,

А как дальше, по ходу решаем.

Что впереди не знаю,

Не жду и не гадаю.

Пока за спиной только годы прожитые нами,

Если есть что-то в кармане, нормально,

А как дальше, по ходу решаем.

Я устал бороться (сражаться) мне хочется покоя

Я хочу хоть на минуту побыть самим собою,

Снять маску, увидеть краски солнца

Сквозь копоть заводов до тёплого дотронутся…

Умыться водою чистою напиться

Свой крест держа в руках, перекрестится…

Молится за тех кто рядом, с кем моё сердце

Господь протяни мне руку, дай согреться.

Я верю что надежда, которая всегда со мной

Со мной она всегда, она хранитель, ангел мой!

Забываю про боль, даёт силу дальше жить

Принимаю новый бою ненавидеть и любить.

Я верю что вернутся те кто потерял свободу,

Кого подставили, а кто пошёл не той дорогой

Эти письма что написаны по ту сторону так дороги

Тем кто по жизни с вами, по любому…

Я згадую як сьогодні, як зараз

Це ніби якийсь сон, як сон

Скільки нових днів мені заготувала доля?

А скільки було прожито-з рахунку збився...

Як зможеш у порожнє своє життя пропалювати,

Втрачаючи години, тижні, роки.

Так мало можна згадати, куди все поділося,

Любов надії, жодної краплі не залишилося.

Спогади начебто кадри кіноплівки,

Сьогодні 25, учора ще дитина.

Носимося по даху, коліна розбиваємо

Пацани метр зростанням на школу забиваємо,

Тарзанка в яру, мафон касети з репом

Жвачок повні кишені та сигарети…

Час пролітав, на вулиці гуляли,

День за днем росли, не помічали

Не встигли озирнутися вже за порогом школа

Вечір випускний і далека дорога,

Довгою рівно в життя і ні на метр менше,

У кожного своя і нічого тут не поробиш,

Знати би скільки ям ще на моєму шляху,

Яку впадеш, яку можна обійти…

Що попереду не знаю,

Не чекаю і не гадаю.

Поки за спиною лише роки прожиті нами,

Якщо є щось у кишені, нормально,

А як далі, по ходу вирішуємо.

Що попереду не знаю,

Не чекаю і не гадаю.

Поки за спиною лише роки прожиті нами,

Якщо є щось у кишені, нормально,

А як далі, по ходу вирішуємо.

Я втомився від людей напханих брехнею по вуха,

Може стане краще, якщо продати душу?

Розвіяти думки за вітром як попіл сигарети,

Забити на все і більше не шукати відповіді.

Я втомився від друзів, що вибачаються за п'яні

За столом у п'яному чаді, де правда я не знаю.

У каламутній склянці, наповненій до краю,

А може просто в тому, що я життя пропалюю.

Мене вже хтось не чекає, так холодно в квартирі,

Сиджу дивлюся на зірки, шукаю в собі сили

Заливаюсь пивом, вирубую реп іду спати

Яка погода на завтра, мені наплювати...

Давно не плачу, напевно це зайве

Беру тільки те, що можна взяти від цього життя

Забуті всі молитви, за гроші продані, вбиті

Не знаю буде все хуево або є вихід

Що попереду не знаю,

Не чекаю і не гадаю.

Поки за спиною лише роки прожиті нами,

Якщо є щось у кишені, нормально,

А як далі, по ходу вирішуємо.

Що попереду не знаю,

Не чекаю і не гадаю.

Поки за спиною лише роки прожиті нами,

Якщо є щось у кишені, нормально,

А як далі, по ходу вирішуємо.

Я втомився боротися (боротися) мені хочеться спокою

Я хочу хоч на хвилину побути самим собою,

Зняти маску, побачити фарби сонця

Крізь кіптява заводів до теплого торкнуться...

Вмитися чистою водою напитися

Свій хрест тримаючи в руках, перехреститься.

Молиться за тих хто поруч, з яким моє серце

Господь простяг мені руку, дай зігрітися.

Я вірю, що надія, яка завжди зі мною

Зі мною вона завжди, вона хранитель, янгол мій!

Забуваю про біль, дає силу жити далі

Приймаю новий бою ненавидіти і любити.

Я вірю що повернуться ті, хто втратив свободу,

Кого підставили, а хто пішов не той дорогою

Ці листи що написані по той бік так дорогі

Тим хто по життя з вами, по будь-якому ...