Wilde Gesellen - Die Streuner

Haijai japaba japabadaba

Haijai japaba japabada

Haijai japaba japabadaba

Haijai japaba japabada

Wilde Gesellen vom Sturmwind durchweht

Fürsten in Lumpen und Loden

Ziehn wir dahin bis das Herz nicht mehr schlägt

Ehrlos bis unter den Boden

Fiedelgewandt in farbiger Pracht

Trefft keinen Gaukler ihr Bunter

Ob uns auch Speier und Spötter verlacht

Uns geht die Sonne nicht unter

Uns geht sie Sonne nicht unter

Uns geht die Sonne nicht unter

Uns geht sie Sonne nicht unter

Haijai japaba japabadaba

Haijai japaba japabada

Haijai japaba japabadaba

Haijai japaba japabada

Ziehn wir dahin durch braus oder brannt

klopfen beim Wirt oder Weibe

huldiges Herze und schenk in der Hand

findet man selten bei Leibe

weiter und wirrwind aus staubiger Straß

und immernur hurtig und munter

ob uns die eigne Mutter vergaß

Uns geht die Sonne nicht unter

Uns geht sie Sonne nicht unter

Uns geht die Sonne nicht unter

Uns geht sie Sonne nicht unter

Haijai japaba japabadaba

Haijai japaba japabada

Haijai japaba japabadaba

Haijai japaba japabada

Aber da draußen am Wegesrand

Sind die einfachen Leute

Dort werden die Lieder und Weisen erkannt

Von der gröhlenden Meute

Der Königen Helden im Adel und so

herrscht dort ein treiben viel bunter

doch ihre Stimmung ist niemals so froh

Denn!

Uns geht die Sonne nicht unter

Uns geht sie Sonne nicht unter

Uns geht die Sonne nicht unter

Uns geht sie Sonne nicht unter

Haijai japaba japabadaba

Haijai japaba japabada

Haijai japaba japabadaba

Haijai japaba japabada

Und wenn einst unser Herze bleibt stehn

keiner wird Tränen dann weinen

Nur der Wind wird sein Klagelied wehn

Trüb wird die Sonne dann scheinen

Aus ist das Leben in farbiger Pracht

Ging es auch drüber und drunter

Speier und Spötter ihr habt uns verlacht

Doch!

Uns geht die Sonne nicht unter

Uns geht sie Sonne nicht unter

Uns geht die Sonne nicht unter

Uns geht sie Sonne nicht unter

Haijai japaba japabadaba

Haijai japaba japabada

Haijai japaba japabadaba

Haijai japaba japabada

Хайджай джапаба джапабадаба

Хайджай джапаба джапабада

Хайджай джапаба джапабадаба

Хайджай джапаба джапабада

Дикі супутники, пронесені штормовим вітром

Князі в лахмітті і лодені

Ходімо туди, поки наші серця не перестануть битися

Ганебно до землі

Скручений у барвистій пишності

Не зустрічай жонглерів, колоритні люди

Чи сміються з нас шпигуни та насмішки

Сонце над нами не заходить

Сонце над нами не заходить

Сонце над нами не заходить

Сонце над нами не заходить

Хайджай джапаба джапабадаба

Хайджай джапаба джапабада

Хайджай джапаба джапабадаба

Хайджай джапаба джапабада

Ходімо туди штурмом чи спаленням

постукати до хазяїна чи дружини

смиренним серцем і віддати в руки

рідко зустрічаються живими

далі й заплутаний вітер із курної дороги

і завжди швидкий і веселий

якщо наша рідна мати забула нас

Сонце над нами не заходить

Сонце над нами не заходить

Сонце над нами не заходить

Сонце над нами не заходить

Хайджай джапаба джапабадаба

Хайджай джапаба джапабада

Хайджай джапаба джапабадаба

Хайджай джапаба джапабада

Але там, на узбіччі

Чи звичайні люди

Там впізнаються пісні й мудреці

З виючого натовпу

Герої королів у знаті тощо

там набагато колоритніша суєта

але настрій у них ніколи не буває таким веселим

Тоді!

Сонце над нами не заходить

Сонце над нами не заходить

Сонце над нами не заходить

Сонце над нами не заходить

Хайджай джапаба джапабадаба

Хайджай джапаба джапабада

Хайджай джапаба джапабадаба

Хайджай джапаба джапабада

І якщо одного разу наше серце зупиниться

тоді ніхто не буде плакати сльозами

Лише вітер рознесе свій плагін

Тоді сонце світитиме тьмяно

Життя в барвистому блиску закінчилося

Це також пішло назустріч

Плювачі й пересмішники, ви сміялися з нас

Але!

Сонце над нами не заходить

Сонце над нами не заходить

Сонце над нами не заходить

Сонце над нами не заходить

Хайджай джапаба джапабадаба

Хайджай джапаба джапабада

Хайджай джапаба джапабадаба

Хайджай джапаба джапабада