Waldgespräch - Die Streuner

Es ist schon spät, es ist schon kalt

Was reitest du so einsam durch den Wald?

Der Wald ist lang, du bist allein

Du schöne Braut ich führ dich Heim

Groß ist der Männer Trug und List

Vor Schmerz mein Herz gebrochen ist!

Wohl irrt das Waldhorn her und hin

Oh flieht, du weißt nicht wer ich bin!

So reich geschmückt sind Roß und Weib,

so wunderschön der junge Leib

jetzt kenn ich dich Gott steh mir bei

Du bist die Hexe Lorely

Du kennst mich wohl!

Von hohem Stein

schaut still mein Schloß tief in den Rhein

Es ist schon spät, es wird schon kalt.

Kommst nimmer mehr aus diesem Wald

Вже пізно, вже холодно

Чому ти так самотній їдеш лісом?

Ліс довгий, ти один

Гарна наречена, я відведу тебе додому

Велика обман і хитрість людей

Моє серце розбите від болю!

Туди-сюди блукає валторн

Ой, тікай, ти не знаєш, хто я!

Так багато прикрашені кінь і жінка,

таке гарне молоде тіло

тепер я знаю, що ти, Боже, допоможи мені

Ти відьма Лорелі

Ти мене знаєш!

З високого каменю

мій замок тихо дивиться вглиб Рейну

Вже пізно, стає холодно.

Ти більше ніколи не вийдеш з цього лісу