Zurückgelassen - Die Orsons

Wo sind alle hin?

Ich war doch eben noch umgeben

Von unzähligen Leuten, die ich ewig kenn'

Nur wenige Sekunden später bin ich völlig allein

Scheint’s ist meine Jugend vorbei

Ich mochte immer, wie die Nacht Dinge verschneit

Egal, ob ich nur wach lieg oder feier'

Ich lauf los, trink Wein, den ich eigentlich gar nicht mag

Aber das war nun mal das einzige was es gab

Ich streife durch nasses Gras

Es funkelt unauffällig im elektrischen Licht

Hab aus Versehen von 'ner Flasche die Hälfte verkippt

Doch ich denk mir: Egal, ist sowieso besser für mich

Meine Geister der Vergangenheit laufen neben mir her

Wie Schatten einer anderen Zeit

Stumm, starren, eng aneinander gereiht

Könnten sie schreien: Lasst uns frei, wir sind lange vorbei

Here i am alone

Till the end of time

Hab ich euch zurückgelassen oder ihr mich?(ihr mich?)

Here i am alone

Till the end of time

Ist es alles nur ein Traum?

Es ist als hätte ich gesagt: Ich ruf euch gleich nochmal an

Und es seien 100 Jahre seitdem vergangen

Ein paar ganz, ganz kleine Schritte

Sind auf einmal Einschnitte, von denen es kein zurück mehr gibt

Jep, und Heimat wandert, denn sie ist was man kennt und nicht einstmals gekannt

hat

Jemand sieht in meiner alten Wohnung TV

Ich seh die Bilder flackern und ich stell mir vor ich geh drauf

Sitze daneben auf meinem blauen Sofa

Frag: was geht so?

Rauch einen und sowas

Ein paar neue Kids haben mit Straßenfarben Kritzeleien gemalt

Ich bieg ab in den Weg mit den alten Bäumen

Ich räume den Platz und alles beginnt von neuem

Da steht ein altes Paar timbs unter meinem Fenstersims — ausgebleicht

Der Blick aus dem Keller nicht gerade aussichtsreich

Ich hab alles zurückgelassen

Doch mein altes Leben taucht jetzt immer wieder auf mit einem Haufen Scheiß

Schuhkartons voll Erinnerungen

Nachts schleichen sie sich ein und möblieren mein Zimmer um

Danke, IKEA war noch nie mein Fall

Mein Schrank Sören ist der offizielle Eingang ins Niemandsland

Angst vor’m eigenen Schatten haben die Wenigsten

Doch keiner kennt unsere Ängste wie Er, wenn wir mal ehrlich sind

Ich sollte mich wohl mit ihm anfreunden

Denn nur er bleibt, wenn alles downfadet

Here i am alone

Till the end of time

Hab ich euch zurückgelassen oder ihr mich?(ihr mich?)

Here i am alone

Till the end of time

Ist es alles nur ein Traum oder wirklich?

Куди всі поділися?

Мене просто оточили

Від незліченної кількості людей, яких я знав завжди

Через кілька секунд я зовсім сама

Здається, моя молодість закінчилася

Мені завжди подобалося, як вночі засипали сніги

Неважливо, лежу я без сну чи святкую

Я тікаю, п’ю вино, яке мені насправді зовсім не подобається

Але це було єдине, що було

Я йду по мокрій траві

Він ненав’язливо виблискує в електричному світлі

Випадково скинув половину пляшки

Але я думаю собі: все одно, мені все одно краще

Мої привиди минулого ходять поруч зі мною

Як тіні з іншого часу

Приглушені, витріщившись, вишикувалися тісно один до одного

Чи могли б вони кричати: Звільни нас, ми давно пішли

Ось я один

До кінця часу

Я залишив тебе чи ти залишив мене? (Ти залишив мене?)

Ось я один

До кінця часу

Чи все це лише сон?

Я ніби сказав: за хвилину подзвоню знову

І відтоді минуло 100 років

Кілька дуже, дуже маленьких кроків

Раптом виникають порізи, від яких немає дороги назад

Ага, і додому блукає, бо це те, що ти знаєш і не знав раніше

Має

У моїй старій квартирі хтось дивиться телевізор

Я бачу, як мерехтять зображення, і я уявляю, що піду по них

Сидів біля мене на моєму блакитному дивані

Запитайте: що сталося?

Закурити один і тому подібне

Кілька нових дітей зробили дудли вуличною фарбою

Звертаю на доріжку зі старими деревами

Я очищаю місце і все починається спочатку

Під моїм підвіконням стоїть пара старих брусків — вицвіла

Вид з підвалу не зовсім перспективний

Я залишив усе

Але тепер моє старе життя продовжує спливати з купою лайна

Коробки від взуття, повні спогадів

Вночі вони підкрадаються і переставляють мою кімнату

Дякую, IKEA ніколи не була моєю чашкою чаю

Моя шафа Sören — це офіційний вхід на нічийну землю

Мало хто боїться власної тіні

Але ніхто не знає наших страхів, як Він, якщо ми чесні

Мені, мабуть, варто з ним подружитися

Бо тільки він залишається, коли все згасає

Ось я один

До кінця часу

Я залишив тебе чи ти залишив мене? (Ти залишив мене?)

Ось я один

До кінця часу

Все це лише сон чи реальність?