Jal-Uzi - Diam's

J’fais c’que j’ai à faire, garde mon esprit d’guerrière

Les soldats marchent au pas, la garde surveille ses arrières

Les barrières constituent les obstacles les hommes s’tapent pour un bout d’terre

Et les flaques de sang glissent comme la neige en hiver

La jalousie pousse l’homme à détruire les siens

A bas les uzis les synonymes de guerres qui ne riment à rien

Les vauriens pensent dominer les vermines

Mais n’ont rien qui culmine ou s’termine sans ennemis ni victimes

Trop de cimes envers ses similaires

Malgré nos similitudes on s’fait quand même la guerre

Des études sur l’homme démontrent que nous sommes tous communs

Mais comment convaincre à un con qu’on évince pas les man si bien

J’ai comme un pressentiment concernant notre avenir

C’est que les sentiments seront sûrement à bannir

J’admire ceux qui s’contentent de c’q’ils possèdent

Car l’envie de mésentente par la jalousie obsède

Plus aucune aide, c’est chacun pour soi

Les erreurs se succèdent comme les tapes qu’on reçoit

Quelque soit la chance qu’on a on n’profitera jamais du bonheur

Car la jalousie est là

Malgré les galères on s’fait quand même la guerre

Au lieu de se tenir les coudes on s’foudroie tous comme le tonnerre

La jalousie nous braque, nous saisie

Nous pousse à détruire nos semblables jusqu'à l’agonie

Malgré les galères on s’fait quand même la guerre

Au lieu de se tenir les coudes on s’foudroie tous comme le tonnerre

La jalousie nous braque, nous saisie

Nous pousse à détruire nos semblables jusqu'à l’agonie

Quoi que tu es même si c’est minime

On t’envieras toujours c’que t’as car pour l’humain l’envie est le régime

Trop d trop de ces

Car en simulant nous l héro au sommet l héro sublime

L héroisme d une vie plait à tout le monde

Car l envie de ne rien avoir à envier, ouais elle abonde

Y a pas l ombre d une chance que c phénomène s arrête un jour

Vu le nombre intense de même on mène nos missions sur l même parcours

A cours d idée, l homme décalque ce qu il voit

Ce sang vidé par les scalp palpe l’asphalte

Jusqu à c qu on voit en lui le désir d'être convoité

D'être apprécié au plus haut degré

Mais qu’on voit tes concessions ça c’est une chose

Montre que sans ceci sans ceci tu restes un virtuose

Si tu ose dénigrer une personne pour qu’elle contemple

J’espère que les biens sont abondants non pour être l’exemple

Le matérialiste sera bouffé par celui qui agit serein

Il sait que l’image ne fait pas l’humain

Malgré les galères on s’fait quand même la guerre

Au lieu de se tenir les coudes on s’foudroie tous comme le tonnerre

La jalousie nous braque, nous saisie

Nous pousse à détruire nos semblables jusqu'à l’agonie

Malgré les galères on s’fait quand même la guerre

Au lieu de se tenir les coudes on s’foudroie tous comme le tonnerre

La jalousie nous braque, nous saisie

Nous pousse à détruire nos semblables jusqu'à l’agonie

Я роблю те, що повинен, зберігаю свій дух воїна

Солдати ідуть, охоронець стежить за його спиною

Бар’єри – це перешкоди, чоловіки борються за шматочок землі

І калюжі крові ковзають, як зимовий сніг

Заздрість спонукає людину руйнувати своє

Геть узи, синоніми воєн, які не римуються

Негідники думають, що вони домінують над шкідниками

Але не мати нічого, що досягло б кульмінації чи закінчилося без ворогів чи жертв

Забагато піків до своїх побратимів

Незважаючи на нашу схожість, ми все ще йдемо на війну

Дослідження на людях показують, що всі ми звичайні

Але як переконати придурка, що ми не так добре витісняємо чоловіків

Я відчуваю наше майбутнє

Це те, що почуття обов’язково будуть вигнані

Я захоплююся тими, хто задоволений тим, що має

Тому що тяга до непорозуміння через ревнощі одержима

Більше ніякої допомоги, кожен сам за себе

Помилки йдуть одна за одною, як ляпаси, які ми отримуємо

Як би нам не пощастило, ми ніколи не насолодимось щастям

Тому що ревнощі є

Незважаючи на труднощі, ми все одно йдемо на війну

Замість того, щоб триматися разом, ми всі вдаряємо один одного, як грім

Заздрість керує нами, охоплює нас

Спонукає нас знищувати наших ближніх до смерті

Незважаючи на труднощі, ми все одно йдемо на війну

Замість того, щоб триматися разом, ми всі вдаряємо один одного, як грім

Заздрість керує нами, охоплює нас

Спонукає нас знищувати наших ближніх до смерті

Яким би ти не був, навіть якщо він маленький

Ми завжди будемо заздрити вам тому, що ви маєте, тому що для людей заздрість - це дієта

Занадто багато, занадто багато цих

Тому що, симулюючи нас героя на вершині, піднесеного героя

Героїзм усього життя приваблює кожного

Тому що бажання нема чого заздрити, так, воно вдосталь

Немає жодної тіні шансу, що це явище коли-небудь припиниться

Враховуючи інтенсивну кількість таких, ми виконуємо наші місії на одному курсі

Закінчивши ідей, людина відстежує те, що бачить

Ця кров, спорожнена скальпами, відчуває асфальт

Поки ми не побачимо в ньому бажання бути жаданим

Щоб його цінували на найвищому рівні

Але бачити ваші поступки – це одне

Покажіть, що без цього ви залишаєтеся віртуозом

Якщо ви наважуєтеся принизити людину, щоб споглядати

Сподіваюся, товарів багато, щоб не бути прикладом

Матеріаліст буде надихатися тим, хто веде себе спокійно

Він знає, що образ не робить людину

Незважаючи на труднощі, ми все одно йдемо на війну

Замість того, щоб триматися разом, ми всі вдаряємо один одного, як грім

Заздрість керує нами, охоплює нас

Спонукає нас знищувати наших ближніх до смерті

Незважаючи на труднощі, ми все одно йдемо на війну

Замість того, щоб триматися разом, ми всі вдаряємо один одного, як грім

Заздрість керує нами, охоплює нас

Спонукає нас знищувати наших ближніх до смерті