Un miércoles cualquiera - Despistaos

Ya no quiero pulmones,

no te puedo respirar.

Se ha largado hace un rato

tu olor de mi coche

y tu ausencia me empaña el cristal.

Ya no quiero ilusiones,

no las iba a regalar.

Se ha encerrado aquíal lado

un recuerdo de anoche

y me mata si le oigo gritar.

Cada vez que vuelvo paso por tu portal,

algún salto mortal sin red

y casi nunca caigo de pie.

Cada vez se compra más caro el volverte a ver.

Me invento historias que guardar

para el día en que síque estés.

Ya no quiero emociones

sobre la barra de un bar,

yo prefiero un día entero

escapar del murmullo

y encerrarme en mi cuarto a cantar.

Ya no quiero intenciones

que se borren na más empezar.

Que si espero, no espero,

mi tiempo no es tuyo,

que mañana te vuelvo a llamar.

Cada vez que vuelvo paso por tu portal,

algún salto mortal sin red

y casi nunca caigo de pie.

Cada vez se compra más caro el volverte a ver.

Me invento historias que guardar

para el día en que síque estés.

Un miércoles cualquiera

decidívolverme loco y de rebote

me coloco en tu escalera.

Amanece que no es poco y no te toco

pa' que no me duela.

Cada vez que vuelvo paso por tu portal…

Я більше не хочу легень,

Я не можу дихати тобою.

Він пішов деякий час тому

твій запах моєї машини

і твоя відсутність затьмарює моє скло.

Я більше не хочу ілюзій,

Я не збирався їх віддавати.

Він був закритий тут поруч

спогад минулої ночі

і мене вбиває, якщо я чую, як він кричить.

Кожен раз, коли я повертаюся, я проходжу повз твій портал,

якесь сальто без сітки

і я майже не встаю на ноги.

Знову бачити вас стає все дорожче.

Я вигадую історії, щоб зберегти

за день, який ти є.

Я більше не хочу емоцій

на барній стійці,

Я віддаю перевагу цілий день

уникнути шуму

і зачиняюсь у своїй кімнаті співати.

Я більше не хочу намірів

щоб вони були стерті, як тільки ви почнете.

Що якщо я чекаю, я не чекаю,

мій час не твій,

що завтра я подзвоню тобі знову.

Кожен раз, коли я повертаюся, я проходжу повз твій портал,

якесь сальто без сітки

і я майже не встаю на ноги.

Знову бачити вас стає все дорожче.

Я вигадую історії, щоб зберегти

за день, який ти є.

Будь-яку середу

Я вирішив зійти з розуму і відскочити

Я стою на вашій драбині.

Світає, що не мало і я тебе не чіпаю

Щоб не боліло.

Кожен раз, коли я повертаюся, я проходжу повз твій портал…