La última página - Despistaos

La historia de siempre quizá algo más breve y más lejos

Allí siempre llueve y aquí no te tengo

Algunos matizes, palabras de nueve y comprendo

Que las cicatrizes no las borra el tiempo

Me quedo mirándote, te veo salir por la puerta de atrás

No sé si esperarte, seguirte hasta Marte o meterme en un Bar

No sabes que sientes, yo sé que ni a ostias aprendo

Y aunque a veces dueles, a veces te quiero

Ya me lo advertiste pero es que no tengo remedio

Y los días grises los llevo por dentro

Me quedo mirándote, te veo salir por la puerta de atrás

No sé si esperarte, seguirte hasta Marte o meterme en un Bar

Arranqué, la última página y borré de mi cabeza el texto

Sabía que ésto iba a pasar y no lo entiendo

Arranqué, la última página y borré de mi cabeza el texto

Sabía que ésto iba a pasar

Arranqué, la última página y borré de mi cabeza el texto

Quiero probar con un final abierto

Історія завжди, можливо, щось коротше і далі

Там завжди дощ, а тебе тут у мене немає

Деякі нюанси, слова дев'яти і я розумію

Щоб шрами не стиралися часом

Я дивлюся на тебе, я бачу, як ти виходиш за задні двері

Я не знаю, чи чекати на тебе, йти за тобою на Марс чи лізти в бар

Ти не знаєш, що відчуваєш, я знаю, що навіть не вчуся

І хоча іноді тобі боляче, іноді я тебе люблю

Ви мене вже попереджали, але у мене немає вибору

І сірі будні я ношу в собі

Я дивлюся на тебе, я бачу, як ти виходиш за задні двері

Я не знаю, чи чекати на тебе, йти за тобою на Марс чи лізти в бар

Я вирвав останню сторінку і стер текст з голови

Я знав, що це станеться, і не розумію цього

Я вирвав останню сторінку і стер текст з голови

Я знав, що це станеться

Я вирвав останню сторінку і стер текст з голови

Я хочу спробувати з відкритим фіналом