Sérotonine - Descartes A Kant

Through your eyes,

I’m amazing

I look better than I am

When you´re around,

I’m not lazy;

I’m a better version of myself

Mirror me through your eyes

Your soul projects significance

Like a long lost soul mate,

you overcompensate my lost self

I embellish you and everything around

It’s a power I’ve been working lately on

Get the fuck out

Get the fuck out

Get the fuck out of my head

Get the fuck out

Get the fuck out

Get the fuck out of my head

She’s debating if she loves you

She’s debating if you care

She’s debating if it’s real,

if it’s math,

if it’s love

in the shape of an obsession

or neurological connections

were deformed by the past

Where deformed by the past

Where deformed by the past

Expended self

Love is just an incessant need of expansion

Genetically,

love is made of our ceaseless

need of glucose molecules

Get the fuck out

Get the fuck out

Get the fuck out of my head

Get the fuck out

Get the fuck out

Get the fuck out of my head

She’s debating if she loves you

She’s debating if you care

She’s debating what’s important,

what is real

what is you

what is her and her needs

what’s the chemical imbalance from no serotonine

if it’s worth so many tears

if it’s worth for her to bleed

твоїми очима,

я дивовижний

Я виглядаю краще, ніж є

Коли ти поруч,

я не лінивий;

Я краща версія самого себе

Віддзеркалюй мене твоїми очима

Ваша душа проектує значення

Як давно втрачена споріднена душа,

ти компенсуєш моє втрачене я

Я прикрашаю вас і все навколо

Це сила, над якою я працюю останнім часом

Геть геть геть

Геть геть геть

Геть з моєї голови

Геть геть геть

Геть геть геть

Геть з моєї голови

Вона сперечається, чи любить вона вас

Вона сперечається, чи байдуже тобі

Вона сперечається, чи це правда,

якщо це математика,

якщо це кохання

у формі одержимості

або неврологічні зв’язки

були деформовані минулим

Де деформований минулим

Де деформований минулим

Витрачений сам

Любов — це просто ненастанна потреба розширення

генетично,

любов зроблена нашим безперервним

потреба в молекулах глюкози

Геть геть геть

Геть геть геть

Геть з моєї голови

Геть геть геть

Геть геть геть

Геть з моєї голови

Вона сперечається, чи любить вона вас

Вона сперечається, чи байдуже тобі

Вона обговорює, що важливо,

що справжнє

що ви

що є вона та її потреби

який хімічний дисбаланс через відсутність серотоніну

якщо це варте стільки сліз

якщо їй варто стікати кров’ю