Les Orages du Crime - Dernière Volonté

Le ciel gris entonnera le chant du bel orage

Il se brise de mille éclats il est notre renfort

Je marcherai sur ces routes plongé dans mes souvenirs

Le visage dans les mains les yeux endormis

C’est le souffle de la peur qui nous pousse à partir

Au regard de nos peines, de nos insomnies

Nous étions si jeunes et frêles que nous n’avions vu

Se déchirer sur nos têtes les orages du crime

Le vin noir est dans nos coupes le poison dans nos vies

Laisse couler sur mes joues les larmes de l’oubli

Écrasés par la détresse nous n’avions pas vu

Se dessiner sur nos têtes les orages du crime

Сіре небо співатиме пісню гарної грози

Він розбивається, як тисяча осколків, він наше підкріплення

Я буду йти цими дорогами, занурений у свої спогади

Обличчя в руках очі сонні

Це подих страху змушує нас піти

З огляду на наші печалі, наше безсоння

Ми були такі молоді та слабкі, що ніколи не бачили

Розірвуть над нашими головами бурі злочину

Чорне вино в наших чашках є отрутою нашого життя

Хай сльози забуття течуть по моїх щоках

Розчавлених лихом ми не бачили

Над нашими головами нависають бурі злочинності