XII. Fail - Dead Hearts

I’ve been thinking of faces I haven’t seen in years.

The sun has set, and the room is dark.

And I’mwondering how they are.

THoughts like this lead me to regret.

Mistkaes are easy to remember.

But hard to forget.

So here I go again.

A means to an end.

What’s the lie among friends?

Was I right or wrong, to trust no one?

Goodnight my friends.

Unanswered questions, was I right or wrong, to trust no one?

Will the sunrise bring more disappointment?

I’m sick of all these endless chapters of bitter verses.

A means to an end, goodnight my friends.

I think the sun has set.

I’ve given all I am.

That’s all I have.

Я думав про обличчя, яких не бачив роками.

Сонце зайшло, і в кімнаті темно.

І мені цікаво, як вони.

Такі думки приводять мене до жалю.

Містки легко запам’ятати.

Але важко забути.

Тож я знову.

Засіб для досягнення мети.

Яка брехня серед друзів?

Я був правий чи неправий, не довіряти нікому?

Надобраніч друзі.

Запитання без відповіді, я правий чи неправий, не довіряти нікому?

Чи принесе схід сонця більше розчарувань?

Мені набридли всі ці нескінченні розділи гірких віршів.

Засіб до кінця, доброї ночі, мої друзі.

Я думаю, що сонце зайшло.

Я віддав усе, що є.

Це все, що я маю.