The Drowned Girl (Vom Ertrunkenen Mädchen) - David Bowie

Once she had drowned and started her slow descent

Down the streams to where the great rivers broaden

Oh, the open sky chant most magnificent

As if it was acting as her body’s guardian

Wreck and duck weed slowly increased her weight

By clasping her in their slimy grip

Through her limbs, the cold blooded fishes played

Creatures and plant life kept on, thus obstructing her last trip

And the sky that same evening grew dark as smoke

And its stars through the night kept the brightness still soaring

But it quickly grew clear when dawn now broke

To see that she got one further morning

Once her pallid trunk had rotted beyond repair

It happened quite slowly that she gently slipped from God’s thoughts

First with her face, then her hands, right at the last with her hair

Leaving those corpse-choked rivers just one more corpse

Одного разу вона потонула і почала повільно спускатися

Вниз по потоках до місця, де розширюються великі річки

О, відкрите небо співає найвеличніше

Наче воно виконувало роль охоронця її тіла

Рек і качка повільно збільшували її вагу

Обіймаючи її своєю слизькою хваткою

Крізь її кінцівки грали холоднокровні риби

Істоти та рослини продовжували жити, заважаючи її останньому подорожі

І небо того ж вечора потемніло, як дим

А його зірки всю ніч підтримували яскравість, яка все ще ширяла

Але це швидко прояснилося, коли світанок

Щоб побачити, що вона має ще один ранок

Колись її блідий стовбур згнив, що не підлягає ремонту

Це сталося досить повільно, що вона м’яко вислизнула з Божих думок

Спочатку її обличчям, потім руками, а в останню чергу – волоссям

Залишивши ці забиті трупом річки лише ще одного трупа