Memory of a Free Festival - David Bowie

The Children of the summer’s end

Gathered in the dampened grass,

We played Our songs and felt the London sky

Resting on our hands.

It was God’s lang.

It was ragged and naive.

It was Heaven.

Touch, We touched the very soul

Of holding and and every life.

We claimed the very source of joy ran through.

It didn’t, but it seemed that way.

I kissed a lot of people that day.

Oh, to capture just one drop of all the ecstasy that

swept that afternoon,

To paint that love upon a white balloon,

And fly it from the topest top of all the tops that

man has pushed beyond his brain.

Satori must be something just the same.

We scanned the skies with rainbow eyes and saw

machines of every shape and size.

We talked with tall Venusians passing through.

And Peter tried to climb aboard but the Captain

shook his head

And away they soared,

Climbing through the ivory vibrant cloud.

Someone passed some bliss among the crowd.

And We walked back to the road, unchained.

«The Sun Machine is Coming Down,

and We’re Gonna

Have a Party.»

«The Sun Machine is Coming Down,

and We’re Gonna

Have a Party.»

«The Sun Machine is Coming Down,

and We’re Gonna

Have a Party.»

«The Sun Machine is Coming Down,

and We’re Gonna

Have a Party.»

«The Sun Machine is Coming Down,

and We’re Gonna

Have a Party.»

Діти кінця літа

Зібравшись у мокрій траві,

Ми грали Наші пісні та відчули лондонське небо

На наших руках.

Це була Божа мова.

Це було обірвано й наївно.

Це був рай.

Торкніться, ми доторкнулися до самої душі

Утримання та й кожного життя.

Ми стверджували, що протікає саме джерело радості.

Ні, але здавалося, що саме так.

Того дня я цілувала багато людей.

О, щоб вловити лише одну краплю з усього екстазу

підмітали того дня,

Щоб намалювати цю любов на білій повітряній кулі,

І літайте ним з найвищої вершини з усіх вершин

людина вийшла за межі свого мозку.

Саторі має бути чимось таким самим.

Ми сканували небо райдужними очима й побачили

машини будь-якої форми та розміру.

Ми розмовляли з високими венерианцями, які проходили.

І Пітер спробував піднятися на борт, але капітан

похитав головою

І вони злетіли,

Пробираючись крізь яскраву хмару кольору слонової кістки.

Хтось передав якесь блаженство серед натовпу.

І Ми повернулися на дорогу, розкуті.

«Сонцева машина заходить,

і ми збираємося

Влаштувати вечірку."

«Сонцева машина заходить,

і ми збираємося

Влаштувати вечірку."

«Сонцева машина заходить,

і ми збираємося

Влаштувати вечірку."

«Сонцева машина заходить,

і ми збираємося

Влаштувати вечірку."

«Сонцева машина заходить,

і ми збираємося

Влаштувати вечірку."