Glass Spider (2018) - David Bowie

Up until one century ago there lived,

in the Zi Duang provence of eastern country.

A glass-like spider.

Having devoured its prey it would drape the skeletons over its web in weeks

creating a macabre shrine of remains.

Its web was also unique in that it had many layers, like floors in a buuilding.

At the top of this palace-like place, assembled with almost apparent care,

were tiny shining objects, glass, beads, dew-drops.

One could almost call it an altar.

When the breeze blew thru this construction,

it produced sounds of wailing, crying.

Tiny wails, tiny cries.

The baby spiders would get scared and search frantically for their mother.

But the Glass Spider would have long gone, having known that the babies would

survive somehow on their own.

Oh-The Glass Spider had blue eyes almost like-a human’s.

They shed tears at the wintered turn of the centuries.

Don’t you hear this wasted cry, Life is over you

(Mummy come back 'cause the water’s all gone)

But you’ve seen who’s in heaven.

Is there anyone in hell

(Mummy come back 'cause it’s dark now)

Take care, take care.

(Mummy come back 'cause the water’s all gone)

Somewhere she glows divine.

Somewhere she wakes alone.

But you, you’ve promise in your lovin' eye.

God it’s dark now.

Jah Jah Jah Jah Jah

Jah Jah Jah Jah Jah

Gone, Gone the water’s all gone

Mummy come back 'cause the water’s all gone

Stay low on the ground, my fire can drive you, savage and afraid

Spitting at the dawn, come along before the animals awake

Run moving all night, rivers to the left.

If your mother don’t love you then the riverbed might

Gone, gone, the water’s all gone

Mummy come back 'cause the water’s all gone

Jah Jah Jah Jah Jah

Jah Jah Jah Jah Jah

Gone gone the water’s all gone

Mummy come back 'cause the water’s all gone

Gone gone the water’s all gone

Mummy come back 'cause the water’s all gone

Gone gone the water’s all gone

Mummy come back 'cause the water’s all gone

Ще сторіччя тому жили,

у провінції Цзи Дуанг у східній країні.

Скляний павук.

З’ївши свою здобич, він за кілька тижнів накидав скелети на свою павутину

створення жахливої ​​святині з останків.

Його мережа була також унікальною те мала багато шарів, як-от підлоги в будівлі.

На горі цього палацового місця, зібраного з майже очевидною ретельністю,

були крихітні блискучі предмети, скло, намистини, краплі роси.

Це майже можна назвати вівтарем.

Коли вітер проніс цю споруду,

воно видавало звуки плачу, плачу.

Крики крихітні, крики крихітні.

Павучки злякалися і несамовито шукали свою матір.

Але Скляний Павук давно б пішов, знаючи, що будуть немовлята

виживати якось самі.

О-Скляний Павук мав блакитні очі, майже як у людини.

Вони проливали сльози на зимній межі століть.

Хіба ви не чуєте цього марного крику, життя над тобою

(Мама повертайся, бо вода вся зникла)

Але ви бачили, хто на небі.

Чи є хтось у пеклі

(Мама повернись, бо зараз темно)

Бережіть, бережіть.

(Мама повертайся, бо вода вся зникла)

Десь вона божественно світиться.

Десь вона прокидається одна.

Але ви, ви пообіцяли в своєму люблячому оці.

Боже, тепер темно.

Jah Jah Jah Jah Jah Jah

Jah Jah Jah Jah Jah Jah

Зникла, зникла вода

Мама, повернись, бо вся вода зникла

Залишайтеся низько на землі, мій вогонь може зганяти вас, диких і наляканих

Плюючи на світанку, приходь, поки тварини не прокинулися

Усю ніч бігайте, річки ліворуч.

Якщо твоя мати тебе не любить, то русло річки може

Пішла, пішла, вся вода зникла

Мама, повернись, бо вся вода зникла

Jah Jah Jah Jah Jah Jah

Jah Jah Jah Jah Jah Jah

Зникла вода вся зникла

Мама, повернись, бо вся вода зникла

Зникла вода вся зникла

Мама, повернись, бо вся вода зникла

Зникла вода вся зникла

Мама, повернись, бо вся вода зникла