Hauch mich mal an - Das Lumpenpack

Der Wind treibt Blätter vor sich her und seine Worte an mein Ohr

Und er steht schon länger hier und trägt Vorbeieilenden vor:

«Was die da oben sich erlauben, was sich im Verborg’nen tut

Man lässt den Steuerzahler glauben, der Fortschritt tut uns gut

Deutschland ist 'ne Firma und impfen ist tabu!

Merkel ist kein Mensch!», weiß er von Xavier Naidoo

Ich stand zwischen all den anderen und lauschte

Er war gut darin, Passanten anzuzieh’n

Nach zehn Minuten Predigt eine Pause

Da stellte ich mich sehr dicht vor ihn hin und sagte:

«Hauch mich mal an

Das kann doch nicht dein Ernst sein

Das kann doch keiner ernst mein’n

Hauch mich mal an

Ich wäre wirklich überrascht

Hättest du nicht vom Schnaps genascht

Ich riech' es bis hierher

Du stinkst nach Haschisch und Likör!»

Der Regen schlägt ans Fenster und sie mir ins Gesicht

Sie saß hier wohl schon länger und sie wartete auf mich

Doch ich kam ja zu spät und sie deshalb zum Entschluss:

Dass wenn ich heute geh', es für immer sein muss

Die Sachen schon gepackt, «Da vorne ist die Tür

Bevor du sie gleich zuziehst, lass deine Schlüssel hier»

Ich stand aufgelöst im Hausflur und ich lauschte

Sie hatte sich schon immer gut gestritt’n

Nach zehn Minuten Heulkrampf eine Pause

Da legte ich ihr den Finger auf die Lippen und sagte:

«Hauch mich mal an

Das kann doch nicht dein Ernst sein

Das kann doch keiner ernst mein’n

Hauch mich mal an

So wie du hier gerade zeterst

Merkt man, dass du ein’n im Tee hast

Ich riech' es wie noch nie

Du stinkst nach Gras und Mon Chérie

Du stinkst nach Gras und Mon Chérie»

Die Welt dreht sich um mich, nur der Schlüssel nicht im Schloss

Ich wundere mich kurz, da brennt noch Licht im Erdgeschoss

Dann ist da schon ein Schatten und schon öffnet sich die Tür

Nachts halb drei in Deutschland und Mama steht vor mir

In dieser Situation greift meine Superfähigkeit

Die Gute-Nacht-zu-Mama-sagen-mini-Nüchternheit

Gut artikuliert und ohne Stottern vorgebracht

Sie fragt «Wo kommst du her?»

und ich sag' «Gute Nacht»

Trotzdem riecht sie Lunte, in ihren Augen blitzt der Zorn

Mir bleibt kein and’rer Ausweg, nur die Flucht nach vorn

Ich sage:

«Hauch mich mal an

Das kann doch nicht dein Ernst sein

Das kann doch keiner ernst mein’n

Hauch mich mal an

Du denkst wohl, das macht nix

Dass du so spät noch wach bist

Ich riech' es doch bis hier

Ich glaub', die Fahne kommt von mir»

Вітер жене перед собою листя і його слова до мого вуха

А він уже давно тут стоїть і каже перехожим:

«Що ті там, нагорі, собі дозволяють, що відбувається таємно

Платників податків змушують вірити, що прогрес для нас корисний

Німеччина - це компанія, а вакцинація - табу!

Меркель не людина!» — знає він від Ксав’є Найду

Я стояв між усіма й слухав

Він добре вмів приваблювати перехожих

Після десяти хвилин проповіді перерва

Тож я став дуже близько перед ним і сказав:

«Подуй на мене

Ви не можете говорити серйозно

Ніхто не може мати на увазі це серйозно

Подихай на мене

Я був би справді здивований

Якби ви не кусали шнапсу

Я відчуваю запах звідси

Від вас смердить гашишем і лікером!»

Дощ б'є у вікно, а вона б'є мене в обличчя

Вона, мабуть, довго сиділа тут і чекала мене

Але я прийшов занадто пізно, і тому вона вирішила:

Що якщо я піду сьогодні, то це має бути назавжди

Речі вже спаковані, «Ось двері попереду

Перш ніж відразу закрити їх, залиште ключі тут»

Я стояв у коридорі і слухав

Вона завжди добре сперечалася

Після десятихвилинного плачу перерва

Тому я поклав палець на її губи і сказав:

«Подуй на мене

Ви не можете говорити серйозно

Ніхто не може мати на увазі це серйозно

Подихай на мене

Так само, як ви зараз тут галасуєте

Ви можете сказати, що у вас є один у вашому чаї

Я відчуваю його запах, як ніколи

Від вас пахне травою та Mon Chérie

Ти смердиш травою і Mon Chérie»

Навколо мене крутиться світ, тільки не ключ у замку

Я на мить дивуюся, на першому поверсі все ще горить світло

Потім з'являється тінь і двері відчиняються

Друга тридцять ночі в Німеччині, а мама стоїть переді мною

У цій ситуації спрацьовує моя суперздатність

Побажання мамі на добраніч, міні-тверезість

Добре сформульований і подається без заїкань

Вона запитує: "Звідки ти?"

і я кажу "на добраніч"

Проте вона відчуває запах пацюка, в її очах спалахує злість

У мене немає іншого виходу, тільки тікати вперед

Я кажу:

«Подуй на мене

Ви не можете говорити серйозно

Ніхто не може мати на увазі це серйозно

Подихай на мене

Ви, мабуть, думаєте, що це не має значення

Що ти так пізно встаєш

Я відчуваю запах звідси

Я думаю, що прапор походить від мене»