Warlord (Face the Angel of Pestilence) - Dark Fortress

I was born in the heat of battle

With a weapon in my cradle

I first spilled blood at the age of seven

I killed my first enemy then at eleven

Riding on the tides of war into a dark millenium

High the axe that I have won from the hands of Attila

Bloodstained I have always been, but no remorse I’ve known

In conflict after conflict I piled skull upon skull

The fools that stood against me all paid the price in blood

And a heavy toll I’ve ever taken

From the fires of the past rises the warlord

Through the blood and destruction comes the warlord

Upon the wings of hate and terror rides the warlord

I know not of mercy and sorrow, so all fear the warlord

Set alight unnumbered cities, pillaged countless homes

Raped mothers and daughters alike before each other’s eyes

I have slain many a weak hearted king and ended their short lived reigns

The hammer of fate and the anvil of war have forged me to a master of battle

From the fires of the past rises the warlord

Through the blood and destruction comes the warlord

Upon the wings of hate and terror rides the warlord

I know not of mercy and sorrow, so all fear the warlord

Immortal years of violence, hate will never die

In my wake are left legions of the dead

Oh, how all these victims died

For no one ever survived

My trail of corpses is far too long for any man to see

In the middle of a bloodbath, that is where I want to be

I am the warlord — I am the hate

I am the butcher — cruel son of fate

I slaughtered millions — I claimed my right

I am the warlord — the immortal might

Power and glory, bloodlust and rage

Dominion and hatred, thunder and storm

From the primeval forces of the earth I have been

I am the warlord and I have no equal!!!

(She spoke to me again

Called me into her realm

So I shall ascend the stairs of fate

And pass the gate of the slain…)

Я народився в запалі битви

Зі зброєю в колисці

Я вперше пролив кров у семирічному віці

Тоді я вбив свого першого ворога в одинадцять

Вершина на припливах війни в темне тисячоліття

Підніміть сокиру, яку я здобув із рук Аттіли

Я завжди був закривавлений, але я не знав жодних докорів сумління

У конфлікті за конфліктом я насипав череп на череп

Дурні, що стояли проти мене, заплатили за це кров’ю

І я коли-небудь брав значні збитки

З вогню минулого повстає полководець

Через кров і руйнування приходить полководець

На крилах ненависті й жаху їздить воєначальник

Я не знаю милосердя й печалі, тому всі бояться полководця

Підпалили незліченні міста, пограбували незліченну кількість будинків

На очах один одного ґвалтували матерів і дочок

Я вбив багатьох слабих серцем королів і поклав край їх короткому правлінню

Молот долі й ковадло війни зробили мене майстром битви

З вогню минулого повстає полководець

Через кров і руйнування приходить полководець

На крилах ненависті й жаху їздить воєначальник

Я не знаю милосердя й печалі, тому всі бояться полководця

Безсмертні роки насильства, ненависть ніколи не помре

За моїм слідом залишаються легіони мертвих

Ох, як загинули всі ці жертви

Бо ніхто ніколи не вижив

Мій шлях трупів занадто довгий, щоб жодна людина не могла бачити

Я хочу опинитися посеред кровопролитної бані

Я воєначальник — я ненависть

Я м’ясник — жорстокий син долі

Я вирізав мільйони — я затребував своє право

Я воєначальник — безсмертна могутність

Влада і слава, жага крові і лють

Панування і ненависть, грім і буря

Я був із первісних сил землі

Я воєначальник, і мені рівних немає!!!

(Вона знову заговорила зі мною

Покликав мене у своє царство

Тому я піднімусь сходами долі

І пройти через ворота вбитих…)