Пацаны - Данила Дунаев

Привет!

Ну что, одеваемся и гулять?

Нам предстоит ваш новый велик испытать.

Когда вернемся, попьем чайку с малиной.

Таким, как вы, героям быть нельзя сопливым.

А ну, идите-ка сюда поближе,

Я прочитаю вам главу из старой книжки

И познакомлю с наихрабрейшим из котов,

Что не снимает никогда сапогов…

Давайте, соберите Лего и DVD.

Садитесь поудобней рядом и поглядим

В окно на подмосковный лес весенний.

Посчитаем всех ворон, что на деревья сели.

Потом оставим tuner на детском радио,

Дослушаем радиоспектакль в финальной стадии.

А после, пообедав и обсудив детали,

Устроим так, чтоб вы чуть-чуть поспали.

Пацаны, на вас не наглядеться!

И ваше главное богатство — ваше детство!

Смотрю, смеюсь и радуюсь!

Вы — такие!

Такие же, как я, но совсем другие…

Пацаны, на вас не наглядеться!

И ваше главное богатство — ваше детство!

Смотрю, смеюсь и радуюсь!

Вы — такие!

Такие же, как я, но совсем другие…

А вы уже, как взрослые, у вас свои дела.

Тетрадка вашей жизни еще белым-бела,

Не считая рисунков машинок и зверей.

Но я, ведь, чувствую, ребята, вы полны идей!

Пока вы мало знаете, но потом,

Когда съедите «пуд соли» и «суп с котом»,

Вы будете сильнее и сильнее день ото дня.

Хотя, пожалуй, вы уже круче меня!

Слушайте маму, ведите себя хорошо,

И, если так случилось и натворили что,

Лучше говорите правду сразу и наперед!

Иначе, дорогие, вам попадет.

Но, даже выслушав все это раз пятьсот,

Вы обязательно все сделаете наоборот.

Но грозно повторяя вам речи свои,

Внутри я улыбаюсь и себя в вас узнаю,

Пацаны, на вас не наглядеться!

И ваше главное богатство — ваше детство!

Смотрю, смеюсь и радуюсь!

Вы — такие!

Такие же, как я, но совсем другие…

Пацаны, на вас не наглядеться!

И ваше главное богатство — ваше детство!

Смотрю, смеюсь и радуюсь!

Вы — такие!

Такие же, как я, но совсем другие…

Вітаю!

Ну, що, одягаємось і гуляти?

Нам належить ваш новий великий випробувати.

Коли повернемося, поп'ємо чайку з малиною.

Таким, як ви, героям не можна бути сопливим.

Ну, ідіть сюди ближче,

Я прочитаю вам розділ зі старої книжки

І познайомлю з найнайкращим з котів,

Що не знімає ніколи чоботів...

Давайте, зберіть Лего і DVD.

Сідайте зручніше поруч і подивимося

У вікно на підмосковний ліс весняний.

Порахуємо всіх ворон, що на дерева сіли.

Потім залишимо tuner на дитячому радіо,

Дослухаємо радіовиставу у фінальній стадії.

А після, пообідавши і обговоривши деталі,

Влаштуємо так, щоб ви трохи поспали.

Пацани, на вас не надивитися!

І ваше головне багатство — ваше дитинство!

Дивлюся, сміюся і радію!

Ви— такі!

Такі, як я, але зовсім інші.

Пацани, на вас не надивитися!

І ваше головне багатство — ваше дитинство!

Дивлюся, сміюся і радію!

Ви— такі!

Такі, як я, але зовсім інші.

А ви вже, як дорослі, у вас свої справи.

Зошит вашого життя ще білий-білий,

Не рахуючи малюнків машинок і звірів.

Але я, адже, відчуваю, хлопці, виповні ідей!

Поки ви мало знаєте, але потім,

Коли з'їсте «пуд солі» і «суп з котом»,

Ви будете сильнішими і сильнішими з кожним днем.

Хоча, мабуть, ви вже крутіші за мене!

Слухайте маму, поводьтеся добре,

І, якщо так сталося і наробили що,

Краще кажіть правду відразу і наперед!

Інакше, дорогі, вам потрапить.

Але, навіть вислухавши все це разів п'ятсот,

Ви обов'язково все зробите навпаки.

Але грізно повторюючи вам промови свої,

Усередині я посміхаюся і себе у вас дізнаюся,

Пацани, на вас не надивитися!

І ваше головне багатство — ваше дитинство!

Дивлюся, сміюся і радію!

Ви— такі!

Такі, як я, але зовсім інші.

Пацани, на вас не надивитися!

І ваше головне багатство — ваше дитинство!

Дивлюся, сміюся і радію!

Ви— такі!

Такі, як я, але зовсім інші.