O menino da porteira - Daniel

Toda vez que eu viajava pela estrada de Ouro Fino

De longe eu avistava a figura de um menino

Que corria abria a porteira e depois vinha me pedindo

Toque o berrante seu moço

Que é pra eu ficar ouvindo

Quando a boiada passava e a poeira ia baixando

Eu jogava uma moeda e ele saía pulando

Obrigado boiadeiro

Que Deus vá lhe acompanhando

Pra aquele sertão à fora meu berrante ia tocando

Nos caminhos desta vida muito espinho eu encontrei

Mas nenhum calou mais fundo

Do que isto que eu passei

Na minha viagem de volta qualquer coisa eu cismei

Vendo a porteira fechada o menino não avistei

Arriei do meu cavalo num ranchinho à beira chão

Vi uma mulher chorando, quis saber qual a razão

Boiadeiro veio tarde, veja a cruz no estradão

Quem matou o meu filhinho foi um boi sem coração

Lá pras bandas de Ouro Fino levando gado selvagem

Quando passo na porteira até vejo a sua imagem

O seu rangido tão triste mais parece uma mensagem

Daquele rosto trigueiro desejando-me boa viagem

A cruzinha no estradão do pensamento não sai

Eu já fiz um juramento que não esqueço jamais

Nem que o meu gado estoure, e eu precise ir atrás

Neste pedaço de chão berrante eu não toco mais

Кожен раз, коли я подорожував дорогою Оуро Фіно

Здалеку я бачив фігуру хлопчика

Хто б побіг і відчинив ворота, а потім прийшов і запитав мене

Грай на горні, юначе

Що я маю слухати

Коли табун пройшов і пилюка лягла

Я кинув монетку, і він вискочив

Дякую, ковбой

Хай вас Бог супроводжує

У глухих краях мій гудок грав

На стежках цього життя я знайшов багато тернів

Але жоден не падав глибше

Те, через що я пройшов

Повертаючись назад, я про щось думав

Побачивши зачинені ворота, я не побачив хлопчика

Я зійшов з коня на маленькому ранчо на краю землі

Я побачив жінку, що плаче, я хотів знати причину

Боядейро прийшов пізно, бачу хрест на дорозі

Той, хто вбив мого маленького сина, був бездушним волом

Там, в Оуро Фіно, забирають дику худобу

Коли я проходжу повз ворота, я навіть бачу твоє зображення

Його скрип, на жаль, більше схожий на повідомлення

Це смагляве обличчя, яке бажає мені вдалої дороги

Хрестик на магістралі думки не сходить

Я вже дав клятву, що ніколи не забуду

Навіть якщо моя худоба лопне і мені доведеться йти слідом

На цьому яскравому шматку землі я більше не граю